Твір на тему: «Від полонянки до дружини могутнього султана» за повістю О. Назарука «Роксоляна»

Зараз багато говорять про феноменальну долю простої української дівчини Насті Лісовської, яка увійшла в історію під ім’ям Роксоляни – жінки одного з наймогутніших турецьких султанів Сулеймана Пишного. Хтось віддає належне її розумовим здібностям і вроді, а хтось не вбачає у цьому нічого дивного і приписує карколомне сходження простої полонянки випадку, збігу обставин. Немає сумніву, що розгадка таємниці дівчини із Рогатина буде хвилювати ще не одне покоління дослідників і митців. Ще з’явиться не один твір про цю жінку, а поки що будемо насолоджуватися оповіддю з роману О. Назарука «Роксоляна».

Та якщо в Туреччині з фактом важливого значення постаті Роксоляни вже давно погодилися і віддали їй належне, збудувавши пам’ятник, то в Україні життя Роксоляни продовжують тлумачити по-різному. Та це й не дивно, адже у серці цієї непересічної жінки усе життя боролися холодний розрахунок і гарячі почуття. Вона не боялася полону, немов знала майбутнє. Своєю врівноваженістю і спокоєм Настя Лісовська дивувала навіть тих, хто вів її разом з іншими дівчатами у полон.

Особисто я не вважаю Роксоляну ідеалом жіночості. Щоб посісти бажане місце в серці та гаремі султана, до якого Настя прагнула від самого початку життя у полоні, їй довелося вчинити занадто багато всупереч благородству, гідності і вірі. Здається, що дівчина володіла даром передбачення, адже, перебуваючи у школі для полонянок, вона сумлінно навчалася, ніби готувала себе до ролі першої та наймогутнішої жінки при дворі турецького султана. Навіть при першій зустрічі з Сулейманом вона була впевнена, що сподобається султану. Достатньо пригадати епізод з повісті, в якому Настя скромно стояла коло дверей, обпершись об віконні грати, за якими таємниче сяяв місяць і цвів жасмин. Дівчина умисно не дивилася на султана, глянула лише один раз, чим і привернула увагу Сулеймана.

Найскладнішим психологічним і моральним випробуванням для Насті Лісовської була відмова від християнської віри, віри своїх предків. Та все ж вона прийняла мусульманство, а далі вже було легше. Нова віра дозволяла заради дітей усувати суперників, заради великих ідей робити все , що заманеться, і навіть омивати руки кров’ю.

Я не ідеалізую образ Роксоляни, але пишаюся тим, що проста українська дівчина Настя Лісовська змогла стати на деякий час наймогутнішою людиною в Османській імперії. Я вважаю, що у цій ситуації не важливо було, був це випадковий збіг обставин чи провидіння. Думаю, що феномен Насті-Роксоляни ще довго не буде давати спокою дослідникам, історикам і просто закоханим романтикам.