Твір на тему: «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю»

Вірш відомого українського поета Андрія Малишка «Рідна мати моя» став своєрідною візитівкою талановитого митця. Цей твір, покладений на музику, вже давно сприймається, як народна пісня, адже далеко не кожен, хто чув або співав цю пісню, знає, кому належать її слова. У вірші автор висловлює найглибші людські переживання, тому, мабуть, і була ця поезія настільки органічно сприйнята українським народом.

Майже кожен з нас добре пам’ятає, як у дитинстві мати відкривала цей прекрасний і неосяжний світ, дарувала його у своїй любові, робила це так само, як і у вірші А. Малишка:

«Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала».

І так само кожного з нас випроводжала мати у велику подорож — подорож по дорослому життю, так само давала вона напуття і поради, вчила розуміти найголовніші людські закони. Символом мудрості, якої мати вчить своїх дітей, символом великої материнської любові у вірші А. Малишка стає український рушник. Здається, що на ньому відобразився увесь світ:

«Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої».

Кожна дитина саме від матері вчиться найголовнішим життєвим премудростям – вірності найближчим людям, любові до життя, гідним людським стосункам. А беручи від матері рушник, кожен з нас, як і герой вірша, разом з рушником, немов оберіг на все життя, бере частку її серця:

«Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов».

Рушник завжди буде нагадувати синові про незримий, але такий важливий материнський захист, про теплі руки матері, про дитинство і про те, що усе життя на цьому світі тримається на матерях.

Слід зазначити, що у творчості А. Малишка образ матері був одним із ключових. Вже серед перших його творів можна знайти вірші про матір, серед яких і поезія «Материнська». В ній є такі рядки:

«Бувало, мати, Ївга Базилиха —

До неї й досі спогадом лечу, —

В зимовий вечір заспіває стиха

І доведе малого до плачу».

Змальовуючи у своїх віршах прекрасний і глибокий образ матері, А. Малишко звертається до читачів і прагне навчити любити найближчу у світі людину, цінувати життєвий досвід матері, який та передає своїй дитині. Творчість цього талановитого українського поета заснована на фольклорних образах, звернена до найглибших витоків народної душі, вчить нас мудрій любові до матері-жінки, до матері-Батьківщині.