Твір на тему: «Доля освіченої дівчини у творах О. Кобилянської»

Видатна українська письменниця Ольга Кобилянська справедливо вважається однією з найосвіченіших жінок XIX століття. Вона добре володіла кількома мовами, вільно писала не тільки українською, а й російською та німецькою мовами. В тогочасному українському суспільстві склалася стійка думка про те, що жінка повинна бути лише дружиною свого чоловіка і матір’ю своїх дітей, а займатися суспільними, політичними і громадськими справами — чоловіча справа. Саме проти такого ставлення і боролася своїми творами О. Кобилянська.

Письменниця була незаміжня і весь тягар відповідальності в тогочасному суспільстві відчувала на собі. Всюди постійно приходилося доводити, що ти теж людина, теж маєш право на власні переконання і думки, теж можеш вирішувати важливі життєві питання. Боротьба за права жінки стала основною темою оповідань і повістей О. Кобилянської.

Створюючи оповідання про українських жінок, письменниця вдихала в героїнь своїх творів власні погляди і почуття, власну душу. За думками О. Кобилянської, подружнє життя для української жінки — це святиня, але вона ні в якому разі не повинна ставати невільницею шлюбних стосунків. Жінка повинна мати засоби і можливості для того, щоб здобувати освіту і самостійно розпоряджатися своєю долею.

Саме О. Кобилянська вперше в українській літературі підняла проблему емансипації жінок в українському суспільстві. Це можна побачити в таких оповіданнях, як «За ситуаціями», «Через кладку», «Людина» і багатьох інших. Хоча в деяких родинах молоді дівчата й отримували гарну освіту, але у переважній більшості українські жінки не мали такої можливості. У ті часи в Україні для навчання дівчат існували тільки так звані «Інститути шляхетних дівчат», та в них навчали лише гарним манерам і танцям, та інколи іноземній мові. Вважалося, що для жінки цього було достатньо. Але й така можливість була не у всіх, бо це був привілей дівчат із заможних родин. Крім того, якщо талановита дівчина і становилася не менш освіченою, ніж чоловіки, то все одно навколишнє оточення не сприймало її як повноцінного члена суспільства. У більшості випадків такі жінки ламалися і корилися своїй долі. А їхня сила і нежіноча вдача розкривалася у самотніх стражданнях.

Але чому ж майже всі героїні творів О. Кобилянської зазнавали краху у прагненні здобути незалежність і порівнятися у своїх правах з чоловіками? Скоріше усього, що жіночій рух у другій половині XIX століття за рівняння жінок лише набирав масовості. Боротьба за права освічених жінок, їхня психологія — саме це прагнула розкрити у своїх творах видатна українська письменниця Ольга Кобилянська.