Твір на тему: «Сад Гетсиманський» – роман автобіографічного характеру»

Роман талановитого українського письменника І. Багряного «Сад Гетсиманський» можна вважати автобіографічним, настільки правдиво автор відтворив переживання головного героя твору. Слід згадати, що письменник був вдруге заарештований у 1938 році і просидів у Харківській в’язниці майже три роки. Саме цей період свого життя автор описав у своєму романі.

Тема роману «Сад Гетсиманський» – зображення репресій у радянському суспільстві і зрадливість більшовицького правосуддя, яке панувало у часи «пролетарської диктатури». І. Багряний став одним із перших українських письменників, хто зобразив неприховану правду про сталінське володарювання. Він трактував цей терор ширше і виходив зі звинуваченнями проти радянського комуністичного режиму.

Головна ідея роману І. Багряного полягає у вічній трагедії пошуків прогресивних шляхів розвитку, у випробуваннях людства, у постійному протистоянні добра і зла, гуманізму і жорстокості. На жаль, вічні ідеали людства, серед яких гуманізм, демократія і свобода, на «шляху розбудови нової держави» зазнали повного краху. Знецінювання гуманістичних цінностей автор пов’язував із радянським тоталітарним режимом, який був побудований на марксистських антигуманних постулатах.

Назва роману має символічне значення, адже сад Гетсиманський – це місце, де Іуда зрадив Христа, де спаситель промовив останню передсмертну молитву. За сюжетом роману головному герою твору Андрію Чумаку розповів один із в’язнів. Він і сам знайшов свою Голгофу, адже його земляки зрадили не тільки себе, а й рідну Україну. Допомагаючи більшовикам поневолити Вітчизну, встановити радянську владу, вони вчинили великий гріх.

Усі події роману розгортаються навколо головного героя. Однак з кожною новою сторінкою можна дізнатися про якісь риси суспільно-політичного життя країни, про життя радянської в’язниці, через призму якої автор і зображує тоталітарний режим Радянського Союзу. При цьому сюжет твору документальний, але дещо романтизований, про що свідчить використання фольклорних мотивів. Наприклад, це зустріч усіх братів Чумаків і заповіт їх батька перед смертю.

Важливу роль у романі відіграють картини побуту ув’язнених, їх допитів і катувань. Інколи здається, що це справжня енциклопедія «радянської політичної в’язниці». А єдності твору надає зміна почуттів і потік думок головного героя, рух сюжету і тривога, яка проймає його серце. Врешті-решт, у романі перемагає гуманістична природа людини.