Твір на тему: «Людина – скарб, цінніший від усього» за поезією Б. Роберта «Чесна бідність»

Поезія видатного шотландського поета Бернса Роберта «Чесна бідність» - це опис бажань, прагнень і життя працьовитих та чесних людей. Їх бажання суто духовні, непримхливі, але по-справжньому людські, їх прагнення зовсім прості, але важливі для усього людства, а їх життя, хоча й бідне, але гідне справжньої людини.

У нашому сучасному суспільстві, де постійно росте матеріальна і соціальна нерівність, де люди власноруч руйнують свій духовний світ і віддають перевагу грошам та багатству, де незаможних пригнічують багаті, завжди є люди, які прагнуть нагадати нам про найкращі риси, притаманні людству – про любов, милосердя, розум, чесність, шляхетність і духовність.

Особисто я хоча й не дуже вірю у «рай в курені», але не вважаю, що гроші є головною складовою щастя людини. Звичайно, без них людина не буде мати змоги відірватися від жорстокості світу і буденних проблем. Але маючи достаток, не слід забувати про чесність та людяність. Я гадаю, що у житті повинен бути певний баланс між нестачами і надлишками. Крім того, повинне бути присутнім і поєднання моральних рис та матеріального достатку, бо тільки за цих умов людина може відчувати врівноваженість свідомості і душі.

Кожен з нас повинен нести відповідальність за своїх близьких. Мабуть, якщо б прийшлося обирати між щастям своєї родини і щастям усього суспільства, більшість віддала б перевагу першому. В іншому випадку це більш схоже на нещирість чи фанатизм, що не є позитивною рисою людини. Бідність не є вадою, вадою є брехня. Звання не робить людину порядною, а її дорогий одяг – це лише відзнака суспільного стану. Прихильність сильних світу цього – це ще не праведність, а знайомство з багатіями – це ще не братерство.

Я вважаю, що у свій «життєвий човен» не слід набирати багато речей. Як казав відомий письменник Дж. К. Джером, в ньому повинні бути тільки декілька випробуваних вірних друзів, людина, з якою буде не важко провести усе своє життя, невелика кількість практичних, необхідних речей, їжа, якої повинно бути достатньо, але не надмірно, а також вода, бо спрага – страшна річ. Тільки в такому випадку наш життєвий човен буде вертким і легким на мінливій воді.

Щоб наповнити усім цим «човен життя», треба жити чесно і гідно, завжди діяти за совістю, а не за обставинами, і завжди поводитися за людськими законами моралі та честі. А ще треба розуміти, що образ праведної людини не передається у спадок і тільки ми повинні дбати про те, щоб, досягнувши матеріального статку, ми зберігали свою людяність і у будь-якому випадку були готовими підставити плече допомоги іншій людині.