Твір на тему: «Сікстинська мадонна» Рафаеля»

+5

Рафаель Санті – видатний італійський живописець і архітектор, представник римсько-флорентійської школи, один із культурних титанів доби Відродження.

Майбутній митець Рафаель народився в родині художника у невеличкому італійському містечку Урбіно. Йому випало щастя навчатися у відомого в ті часи художника Пьєтро Перуджино. До Флоренції Рафаель перебрався у 1504 році. У цьому культурному центрі митець швидко досяг творчої зрілості. Він став настільки відомим і популярним, що у 1508 році був запрошений до Рима самим Папою Юлієм ІГ і отримав від нього відповідальне завдання – розписати фресками святкові зали палацу у Ватикані.

Працюючи у Ватиканському палаці, Рафаель находив час для того, щоб створювати чисельні картини і окремі портрети. Одним з найвідоміших у світі полотен Рафаеля стала картина «Сікстинська мадонна».

Це полотно – неперевершений твір надзвичайно талановитого майстра. На картині зображена Марія, яка легко крокує по майже невагомим хмарам. Вона ніжно тримає на руках дитину, а її прекрасне обличчя відтінює смуток. Цей смуток не випадковий, адже мати передчуває трагічну долю свого сина. Та, попри все, вона несе його людям, бо розуміє, наскільки важливим він стане для них.

Не меншу увагу привертає і обличчя немовляти. Воно теж огорнене сутінню передчуття недобрих подій і не по-дитячому задумливе. Дитина вже відчуває своє майбуття і готова до нього.

Навколо мадонни з дитиною зображені святі, які опустилися на коліна. Вони надзвичайно вражені моральною величчю Марії та її материнським подвигом. Папа Сікст II із захопленням та пошаною дивиться на Марію, а Варвара схилила перед нею голову.

Ритмом плавних контурів і повільних порухів пензля, які йдуть по овалу, поглядами персонажів, що зображені на картині, усі елементи картини об’єднані у єдину і цілу композицію. З великою урочистістю сприймаються м’яко освітлені зелені, блакитні і золотисті фарби, якими при створенні картини Рафаель користувався найбільше.

Картина Рафаеля Санті «Сікстинська мадонна» написана з безмежним почуттям внутрішньої готовності до жертовності заради щастя усього людства. Ще не одне покоління вона буде хвилювати своєю величністю, неповторністю і неперевершеним талантом автора.