Твір на тему: «Ти знаєш, що ти людина»

+26

Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя – єдина.
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Що потрібно для того, щоб називатися людиною? Одні скажуть – бути чесним і порядним, інші – мати багато грошей, треті й зовсім скажуть, що для цього нічого не потрібно, бо вони мають руки, ходять на ногах, а це вже й так людина, а з малої чи великої літери – яка різниця? Але різниця є, і дуже велика, адже від тварин ми відрізняємося не тільки анатомічними ознаками, і навіть не розвиненим інтелектом, а й людяністю.

Для того, щоб стати людиною з великої літери, треба бути справедливим, чесним і добрим. Однак головне, на мій погляд, – це любов до ближнього. Адже добре відомо: щоб до тебе ставилися так, як ти хотів би, треба так само ставитися й до інших. А це означає, що треба постійно пам’ятати: завжди поряд є люди, яким, можливо, потрібна допомога і співчуття. Може, саме від вас ці люди сподіваються отримати допомогу, можливо саме від вас вони потребують співчуття. Тому десять разів подумайте, перш, ніж відвертатися від людини: ви теж бували чи коли-небудь опинитеся в ситуаціях, коли буде необхідна добра порада або просто ласкавий погляд.

Може хтось спостерігав, як кішку, на яку на вулиці нападають собаки, сміливо і дружно захищають інші кішки, кидаючись проти суперника, набагато сильнішого за них, і не роздумуючи над цим. Та якщо тварини захищають одна одну, то чому ж люди часто залишаються байдужими до нещасть інших, навіть до нещасть своїх близьких?

Радує те, що це скоріше виключення, ніж правило. Бо і в реальному житті, і в літературі є багато прикладів справжньої самопожертви заради щастя і свободи інших. Це і славетні сини запорізького козацтва, і прогресивні діячі часів молодої радянської України, і герої Великої Вітчизняної війни, і наші сучасники, які відстоюють право нашої країни рухатися шляхом незалежності та свободи, шляхом розвитку та європейської інтеграції.

Не обов’язково шукати приклади людяності серед відомих історичних постатей, можна просто уважно озирнутися навколо, придивитися до своїх друзів і близьких, зазирнути у свою власну душу. Саме так можна зрозуміти, що істинний безкорисливий подвиг в ім’я людей завжди поруч з нами.

Отже, давайте навчимося один одного любити, поважати почуття, думки і прагнення інших людей, давайте за основу свого життя візьмемо правило жити не тільки за державними законами, а й за законами моралі та честі, тими складовими, які складають основу того, що робить нас людьми з великої літери.