Твір на тему: «Образ Прометея в поемі Тараса Шевченка «Кавказ»


Рейтинг твору 3.59 на основі 58 голосів


Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля!
Т. Шевченко

Дух видатного сина українського народу Т. Шевченка завжди був вільним, як була вільною і думка Великого Кобзаря. Він завжди був на боці пригноблених і скривджених. Своїми неперевершеними поетичними творами він прагнув розбудити національну свідомість українського народу, вселити в нього віру у власні сили.

У більшості творів Т. Шевченка відображено важке життя українського народу, який завжди прагнув до незалежності і свободи. Своєрідним узагальненням теми боротьби українців за свободу у творчості Великого Кобзаря стала його поема «Кавказ», у якій автор змалював важке становище поневолених Російською імперією народів Кавказу.

З історії відомо, що Кавказька війна тривала більше сорока років. Увесь цей час горці відчайдушно захищали свій рідний край, але так і не встояли перед численним ворогом.

На початку поеми Т. Шевченко, використовуючи яскраві метафори, зображує Кавказькі гори. Вже з перших рядків читач опиняється у вирії безглуздої за своєю жорстокістю війни, яка була результатом безмежного користолюбства загарбницької політики російських можновладців.

На тлі гір поет окреслює образ Прометея, який є символом нескореності. Адже цей герой відомий людству ще з давньогрецьких міфів, в яких розповідалося про викрадення Прометеєм у богів вогню, що титан віддав людям. За це Зевс велів прикувати його до однієї зі скель Кавказьких гір. Кожен день до прикованого Прометея прилітав орел і викльовував у нього печінку, а та за ніч відростала, і все починалося знову.

Образи Прометея і орла у поемі «Кавказ» набули своєрідної інтерпретації. Прометей у творі виступає як символ могутності невмирущої душі народу, його стійкості і нескореності, як символ відродження, символ споконвічного прагнення людей до свободи і волі. Образ Прометея у поемі — це образ народів Кавказу. А орел у творі виступає як символ самодержавства і царського уряду, адже герб Російської імперії прикрашав двоголовий орел.

Хоча й карає орел Прометея, хоча й пригнічує, що царський уряд знищує кавказькі народи:

«Що день божий добрі ребра

Й серце розбиває»

але зрозуміло, що вбити одвічне прагнення волелюбного народу до свободи неможливо, адже воно таке ж невмируще, як і серце Прометея, яке кожен день «оживає і сміється».

У своїй поемі «Кавказ» Т. Шевченко стверджує ідею про рівність усіх народів, про силу вічного і невмирущого народного духу, який попри всі намагання ворогів та поневолювачів залишався і назавжди залишиться вільним.