Твір на тему: «Як ви розумієте вислів Григорія Сковороди «Тінь яблуні не заважає»
Видатний український поет і філософ Григорій Сковорода відомий своїми висловами, які вже давно стали крилатими фразами. Одним з них є й вислів «Тінь яблуні не заважає». На мій погляд, у цій фразі уособлені два світи, які існують у Всесвіті: видимий і невидимий. Вони й нагадують мені яблуню та її тінь: дерево усе своє життя стоїть нерухомо і лише збільшується у розмірах, а його тінь то народжується, то вмирає, то збільшується, то зменшується. Це можна спостерігати не тільки в природі, а і в людині. Людина теж має два начала: тимчасове та вічне, старе та нове, у тлінності знаходить своє відображення нетлінність, і все це зливається в людині як дерево зі своєю тінню опівдні.
Я вважаю, що розуміння цього мудрого вислову Г. Сковороди необхідне і дуже важливе для кожної людини. Насамперед треба розуміти, що у нашому світі немає нічого вічного, все колись вмирає, і все колись закінчується. Але при цьому слід пам’ятати і те, що все йде у інший світ для того, щоб відродитися і розквітнути з новою силою.
По-друге, два начала, що існують у природі, хоча й протилежні, але водночас нерозривно пов’язані між собою, вони постійно стикаються один з одним, як стикаються у кожній справжній особистості. Адже шлях особистості — це служіння загальнолюдським ідеалам, постійні пошуки власного «я», внутрішнє самопізнання.
Розмірковуючи над висловом «Тінь яблуні не заважає» доречно згадати неповторну драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Достатньо пригадати заключний монолог головної героїні драми, сповнений оптимізму. У ньому йдеться мова про те, що життя неможливо вбити чи знищити, як неможливо вбити чи знищити поклик людської душі до волі, краси і щастя.
Не менш доречно згадати і Василя Симоненка, талановитого українського журналіста і прозаїка, видатного поета-шістдесятника. Він прожив надзвичайно яскраве, але дуже нелегке і коротке життя. Протягом життя митцю вдалося пізнати самого себе і віднайти всі ті одвічні духовні цінності, які вкрай необхідні будь-якій людині. А найважливіша з цих цінностей — любов: до Батьківщини, свого народу, правди та справедливості. Незважаючи ні на що, В. Симоненко до кінця свого життя залишився вірним своїм ідеалам та поглядам. Життя цього талановитого митця — це приклад відданого служіння добру.
Отже, попри все, «Тінь яблуні не заважає», адже усе минає, усе закінчується, але в той же час усе залишається вічним і нетлінним.