Твір на тему: «Які проблеми національного буття піднімає і розв’язує І. Багряний» за романом «Тигролови»

+1

Роман І. Багряного «Тигролови» справедливо вважається одним з найцікавіших пригодницьких романів в українській літературі. Його динамічний сюжет тримає у напруженні з перших сторінок і до самого фіналу. На мій погляд, це дуже захоплююча і цікава оповідь, яку бажано прочитати кожному.

Роман «Тигролови» був написаний І. Багряним під час його заслання на Далекий Схід, де письменникові особисто довелося познайомитися з життям українських переселенців у дикій тайзі. Познайомившись з подіями, відображеними в романі, можна припустити, що прототипом Григорія Многогрішного був сам автор.

Головний герой роману — неймовірно сильна духом людина. Особисто мене вразив його щирий патріотизм, жага до справедливості і принциповість. Григорій — правнук славетного гетьмана Дем’яна Многогрішного, понад усе він прагне свободи, але не тільки особисто для себе, а й для свого знедоленого народу.

Як добре відомо, тоталітарний радянський режим усіма силами намагався понівечити, розтоптати і сплюндрувати український дух, насадити вільнолюбним українцям комуністичні ідеали. Хоча люди й були налякані становищем, яке склалося в Україні, але все одно знаходилися люди, які не боялися відстоювати інтереси рідної країни і народу. Саме такою людиною був і Григорій Многогрішний, який не зрадив своїм переконанням навіть під страхом смерті.

Весь роман пронизаний символічними образами, у ньому підіймаються найважливіші проблеми національного буття. Щодо символів, то найцікавішими у творі я вважаю два потяги. Один з них — «залізний дракон», вагони якого набиті політичними в’язнями, так званими «ворогами народу», а інший — комфортабельний експрес, вагони якого призначені для поїздок «цвіту робітничо-селянської імперії». Якщо замислитися, то пасажири цих двох поїздів дуже схожі між собою: усі вони є в’язнями, і тільки клітки у них різні.

Символічною є і назва роману. Адже насамперед вона пов’язана з життям та діяльністю родини Сірків, яка врятувала Григорія після його втечі з ешелону з в’язнями, бо Сірки час від часу полювали на тигрів. Крім того, за тигролова можна прийняти майора Медвина, здобиччю якого протягом тривалого часу був Григорій, що зводив з розуму свого ката принциповістю і твердістю.

У головного героя роману «Тигролови» було дуже вражаюче життєве кредо: «Краще вмерти біжучи, аніж жити, гниючи». Подібно тигру, Многогрішний цінує свою гордість і волю, тому і не здається за будь-яких обставин.

Гадаю, що саме такі люди, як герой роману І. Багряного «Тигролови», потрібні нашому суспільству, адже сьогодні нам дуже не вистачає справжніх патріотів, справедливих, чесних і достойних лідерів.