Твір на тему: «Які уроки нащадкам дав Пантелеймон Куліш» за романом «Чорна Рада»
Україна в усі часи була ласим шматочком для усіляких загарбників: сусідів та дальніх країн. Тому постійно та чи інша її територія потрапляла під чиюсь залежність, а після підписання Переяславської угоди і зовсім поділилася на дві частини. Одна була Лівобережною Україною та потрапила під протекторат царської Росії, а друга опинилася підвладною Польщі.
Та завжди серед українців знаходилися відважні люди, які прагнули до збереження української державності й об’єднання країни, але, на жаль, довгий час це не вдавалося. Саме цієї боротьби першим в українській літературі торкнувся у своїй творчості П. Куліш, створивши перший національний історичний роман «Чорна рада». Цей твір переносить нас у часи козаччини, коли центр боротьби за об’єднання України перенісся ззовні всередину країни. Саме погляд зсередини дав можливість побачити у новому світлі природу козацьких воєн, головні причини національної трагедії й національного розбрату.
У своєму романі П. Куліш зобразив українців, які мали різні погляди на незалежність і соборність України. Наприклад, в образі Сомка письменник відобразив власний ідеал українського гетьмана, розумного, талановитого, освіченого, здатного вольовою рукою об’єднати всі землі в самостійну і незалежну державу, зробити Україну рівною у родині інших європейських держав. Для цього, на думку Сомка, треба було утверджувати панування старшин, встановлювати міжкласовий мир, тримати в покорі голоту і підносити українську культуру.
Але, як доводить історія, влада ніколи не давалася в руки просто так. Для того, щоб її отримати, треба бути хитрим, мати дипломатичні здібності і вміти згуртовувати навколо себе однодумців. Крім того, необхідно було думати про полегшення становища народу і встановлення хоч якоїсь соціальної справедливості. На жаль, усього цього не було у Сомка, через що він і поплатився за піднесену ідею власним життям.
Як показали подальші події, і козацька старшина, і запорозькі козаки, і простий народ знову виявилися занадто довірливими до суцільно фальшивих обіцянок царського уряду і нового претендента на гетьманську булаву. Адже після Переяславської угоди посилився гніт українців, тиск північних сусідів і кривавий розбрат всередині України. Населення країни втратило майже усі права і свободи, здобуті під час визвольної боротьби проти польської шляхти.
Отже, М. Куліш у своєму романі, написаному яскравим художнім стилем, довів своїм сучасникам, що ідея незалежності й соборності України існувала дуже давно, але не могла бути здійснена через неправильний вибір лідерів, союзників та політичних діячів, через роз’єднаність та надмірну довірливість принадним обіцянкам.