Твір на тему: «Якою повинна бути дружина державного діяча» за повістю О. Назарука «Роксоляна»

+11

Пам’ятник, який височить на майдані Роксоляни у центральній частині Рогатина, стародавнього міста, в якому народилася ця незвичайна українська жінка, — пам’ятник багатостраждальній долі української жінки, яка зуміла вижити у вирію людського буття, яку «били, вбивали і в полон забирали».

Настя Лісовська, головна героїня повісті О. Назарука «Роксоляна», народилися у 1505 році. У п’ятнадцятирічному віці дівчина потрапила в полон. Продана пізніше в гарем до турецького султана, вона своїм розумом і вродою справила неабияке враження на володаря Османської імперії Сулеймана ІІ. Із рабині і наложниці вона перетворилася в улюблену дружину одного з наймудріших і наймогутніших можновладців того часу. Завдяки своїй незвичайній «солодкій» усмішці при дворі султана Настя отримала ім’я Хуррем, що перекладається як «весела». Але дівчина ніколи не забувала своїх предків і своєї Батьківщини.

Як свідчили сучасники Роксоляни, вона була невеличкою на зріст, скромною, але граціозною і багатогранно обдарованою. Декому з придворних султана Настя здавалася навіть «негарною». Але полонила вона Сулеймана Пишного не тільки вродою, а й незалежним характером, духовним багатством, розумом і вмінням давати мудрі та добрі поради. Тому Роксоляна мала право робити навіть те, що суперечило придворним звичаям, турецьким традиціям і навіть мусульманським законам. Улюблена дружина султана могла з’являтися без паранджі перед підданими султана і чужоземцями, могла вільно позувати художникам, незважаючи на те, що Коран забороняв малювати не тільки людей, а й птахів і звірів.

За всю багатовікову історію Туреччини жодна жінка не займала такого високого положення у політичній еліті Османської імперії, як Роксоляна. За її життя значно порідшали набіги кримських татар на Україну, завдяки Роксоляні певний час Туреччина зовсім не здійснювала напади на Польщу, під владою якої у ті часи перебувала значна частина українських земель. Настя Лісовська зробила для Батьківщини усе, що змогла: завдяки їй розквітли українські землі, набралася сили Запорізька Січ, а ось Османська імперія стала слабнути.

Роксоляна добилася навіть того, що Байду-Вишневецького, який усе життя воював проти Кримського ханства, прийняли у 1553 році при дворі султана. Сулейман Пишний зустрів його у Стамбулі з усіма почестями і навіть зачислив на службу. На жаль, коли Роксоляни вже не було у живих, Вишневецького жорстоко стратили.

Їй одній за наказом Сулеймана Пишного збудували величезний мавзолей. За роки існування Османської імперії було 36 султанів, а їхні гареми незліченні. Але жодну султанську жінку не ховали так пишно, як 53-річну українку. І досі портрет Роксоляни можна побачити на вході у її мавзолей у Стамбулі. З ім’ям цієї видатної українки, не менш видатної дружини державного діяча, пов’язане будівництво багатьох архітектурних пам’ятників у Стамбулі.