Твір на тему: «Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим» за новелою Юрія Яновського «Подвійне коло»
Перша новела роману Ю. Яновського «Вершники» — «Подвійне коло». У ній описані трагічні події громадянської війни, її жорстокість, втрата моральних людських цінностей. Все це висвітлюється на тлі відношень братів однієї родини, які опинилися у різних таборах борців за найвеличніші, на їхній погляд, ідеї.
П’ять рідних братів Половців один за одним зустрічаються на кривавих шляхах братовбивчої безглуздої війни. Брат підіймає руку на брата, бо хоча вони і були одного роду, але революційні події винесли їх на різні береги. Андрій Половець був командиром одного з загонів Добровольчої армії Денікіна, Оверко Половець був кінником у війську Петлюри, Сашко і Панас Половці вступили до загонів Махна, а Іван Половець воював на боці Червоної Армії.
Першим від руки власного брата Оверка гине Андрій, який потрапляє у полон до петлюрівців. Люди вбивали і калічили один одного, охоплені безумством громадянської війни. Земля під Компаніївкою, де йшли бої, стала справжнім пеклом. Безумство охопило й Оверка, який підняв руку на свого рідного брата. Коли перед стратою Андрій нагадує братові слова, які колись казав їм батько і каже, що «тому роду немає переводу, де брати милують згоду», Оверко, впевнений у свої правоті, відповідає: «Рід — це основа, а найперше держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає». Дуже трагічно, але й дуже правдиво автор описав перше коло випробувань, які випали на долю братів Половців.
Та невдовзі брати потрапляють і в друге коло. Вже Оверко стоїть перед своїм рідним братом Панасом. Вже Оверко проклинає братовбивцю тими ж словами, які ще недавно чув від Андрія. Навіть земля, здавалося, здригнулася, коли куля, призначена для Оверка, вилетіла з маузера Панаса. Це подвійне вбивство дуже вражає, бо Оверко і Андрій, Панас і Оверко дуже нагадують Каїна і Авеля. Адже найстрашнішим гріхом вважається саме гріх братовбивства. А далі приходить і черга Панаса…
Такого великого враження від новели Ю. Яновський досягає своєю особливою художньою манерою письма. Майже в декількох реченнях йому вдається оживити стрімкі події бою, у кількох реченнях викласти атмосферу трагічної і неспокійної епохи громадянського протистояння. Це враження у новелі «Подвійне коло» створює висока метафоричність і лаконізм. Вже перше речення новели стає камертоном, який завдає тон усій трагічній оповіді про подвійне коло страждань звичайних людей, яких затягло у вирій революційних подій. У новелі звучать напружені, високі ноти. Болісна і важка оповідь інколи переривається описами з життя голови родини Матвія Половця, що робить криваві події ще більш жахливими.
Фіналом новели «Подвійне коло» є зустріч Червоної армії з махновцями. І знову гине один з братів — Панас Половець. Та цього разу Іван не прикладає до цього руку, і його брат вбиває себе сам. Такий кінець є логічним для тогочасних подій, є логічним він і для новели Ю. Яновського, який правдиво зобразив страшні результати громадянської війни, великі страждання і випробування, що випали на долю українців.