Твір на тему: «Розвінчання національного нігілізму у комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло»


Рейтинг твору 4.13 на основі 98 голосів


Микола Куліш є багатогранним талановитим митцем, адже у його творчому спадку є і прозові, і публіцистичні твори, але найбільше визнання до нього прийшло, коли відомий український режисер поставив драму «97». Уся творчість цього талановитого письменника і драматурга — це загострене зображення психології та побуту пересічних українців.

З історії відомо, що у двадцятих роках минулого століття в Україні відбувалися складні соціальні та культурні процеси, велися активні політичні та літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходився в центрі подій культурного життя, і доказом цього може служити яскрава комедія «Мина Мазайло». Головний герой цього драматичного твору малорос за своєю сутністю, але українець за походженням Мина Мазайло. Для того часу він був типовим «колишнім українцем», у психології якого на віки вкоренилася думка про те, що все українське належить до «третього сорту». Мина Мазайло вважав, що єдиний спосіб вийти з плебейського стану — це відмовитися від своїх предків, відмовитися від національного.

Мешканець Харкова, службовець тресту «Донвугілля», Мина соромився свого українського походження. Навіть причиною своїх життєвих невдач він вважав власне прізвище: «Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!».

Мина вирішує змінити своє прізвище і обирає нове серед кількох, які, на його погляд, звучать більш «благородно»: Алмазов, Розов, Тюльпанов, але зупиняється на прізвищі Мазєнін. У рішенні змінити прізвище героя підтримує і його дружина Килина, і дочка Рина. Для них теж прізвище Мазайло «як віспа на житті». Автор навіть приводить її слова про чоловіка, у яких відчувається розпач: «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова, чом не сказав?».

Не менша зневага до свого прізвища і абсолютна відсутність національної свідомості характеризують і Рину, доньку головного героя комедії. Адже їй довелося жити в такі часи, коли можна було відректися від своїх предків, лише написавши заяву до РАКСу.

Підтримку у рішенні змінити своє прізвище Мина Мазайло відчуває і від тьоті Моті, яка приїхала гостювати до родини з Курська. Цей образ — втілення типової великодержавної пихи, а її зневажливий зверхній тон, її українофобство — це яскрава ознака міщанського світогляду.

Слід сказати, що в комедії «Мина Мазайло» М. Куліш розвінчав національний нігілізм, а його сучасники побачили у творі себе: хтось був у ті часи сміливим, а хтось жалюгідним. А своїх нащадків письменник застерігав не забувати, до якої нації, до якого роду ми належимо. А ще він закликав бути гідними громадянами своєї країни, зберігати національні традиції і любити рідну мову. Комедія «Мина Мазайло» — це критика національної упередженості, сатира на міщанство і великоросійський шовінізм.