Твір на тему: «Сатиричне викриття бездуховності обивателів у комедії М. Куліша «Мина Мазайло»

+19

Одним з найкращих творів М. Куліша та одним з найкращих сатиричних творів української літератури по праву вважається комедія «Мина Мазайло». Цей драматичний твір висвітлює проблеми русифікації України, яка у 20-ті роки минулого століття прикривалася більшовицькими ідеологами так званою українізацією. «Зверху» ці наміри не означали нічого серйозного і не мали ніякого відношення до реального формування національної свідомості і відновлення української культури. Адже за роки тотальної русифікації більшість українців, особливо представників міщанства, загубили потребу користуватися рідною мовою і почуття приналежності до своєї нації.

Типовим представником міщанина, який забув своїх предків, є головний герой комедії Мина Мазайло. Усе життя Мина відчував погорду і утиски у зв’язку зі своїм українським прізвищем. У такому ході думок головного героя твору відчувалася велика трагедія народу, для якого відступники і перебіжчики були не поодиноким явищем. Зневажливо до своїх українських коренів ставився не тільки Мина Мазайло, а і його дружина Килина та донька Рина. Міщанка Уля, наречена сина, теж вагалася і не могла визначитися зі своїми поглядами.

Та перевершувала всю родину у ненависті до всього українського родичка Мини – тьотя Мотя. Ще на вокзалі, побачивши напис українською мовою «Харків», вона з обуренням і розпачем запитувала своїх українських родичів: «Навіщо ви нам іспортілі город?». На проблеми українізації початку 20-х років тьотя Мотя дивилася як на тимчасове явище, яке дуже швидко повинне було закінчитися. На жаль, в реальному житті воно так і сталося.

Використавши художній засіб паралельної дії, М. Куліш показав у заняттях Мини з вчителькою російської мови, яка так і не навчила його «правильних проізношеній», розчарування героя комедії. Розчарувався він і в Улі, яка не змогла примусити його сина Мокія зректися усього українського. Його вплив на сина та на його наречену виявився зворотнім.

Слід сказати, що ставлення автора до сина головного героя своєї комедії не є однозначним. З одного боку, він іронізує над надмірним захопленням Мокія темою українізації, з іншого боку письменник втілює у цьому образі своє розуміння великого значення мовних проблем для пересічних українців. Адже турбота сина Мини про кожне українське слово, «щоб воно не пропало», не може не приваблювати.

З обуренням до шовіністської політики українізації радянської влади ставиться і дядько Тарас, нащадок славетних українських козаків: «Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано, а спитаєшся по-нашому – всяке на тебе очі дере... Всяке тобі штокає, какає – приступу немає». Суть офіційної політики українізації він вивів із власного досвіду. На жаль, його слова стали пророчими.

Отже, сатиричне викриття бездуховності обивателів і суть українізації у комедії «Мина Мазайло» М. Куліш вивів через ставлення до цієї проблеми героїв свого твору, він відобразив через них своє власне ставлення до цієї проблеми.