Твір на тему: «Продовження історії, зображеній в поемі О. Турянського «Поза межами болю»

Восени 1914 року учителя української літератури і мови О. Турянського, який працював у Перемишльській гімназії, було мобілізовано в армію і відправлено на сербсько-австрійський фронт. Через деякий час він потрапив у полон і став одним з шістдесяти тисяч австрійських полонених, яких напівживих етапували засніженими горами серби, і одним з небагатьох, кому у цьому пеклі пощастило вижити. Після повернення на Батьківщину О. Турянський написав свою вражаючу поему у прозі під назвою «Поза межами болю».

Твір О. Турянського «Поза межами болю» можна назвати трагічним пророцтвом про загибель чуттєвості інтелігенції, яка давала усвідомлення того, що життєві ілюзії невід’ємні від реального життя. При цьому, в деяких випадках, ілюзії стають важливими, як саме життя, тому вони святі і недоторкані: «Онде на сто кроків гарний корч. Огонь буде. Ходімо!» — «Назад! Не смієш іти там! Це не корч! Глянь! Це моя дружина і мій син!...».

Не будемо вдаватися у події, відтворені у романі «Поза межами болю», а лише відмітимо, що з війни О.Турянський повернувся диваком, який непевно і розгублено почував себе у повоєнному світі. Показовою є подія, яка супроводжувала вихід у світ його книжки. О. Турянський влаштував видавникові великий скандал лише через те, що той на обкладинці книжки розмістив рекламу модної кравецької фірми. На думку письменника, його твір не можливо було асоціювати з реаліями сучасного життя, а тим паче, перетворювати поему у прозі «Поза межами болю» на рекламну акцію. О. Турянський був свідком того, як вимерзали у австрійському полоні люди, цілком узвичаєну у тогочасному суспільстві комерціалізацію сприймав, як цинічне блюзнірство.

Гордість і біль людини, яка була кинута у прірву жахливого буття, яка відчувала всю трагічність своєї безсилості, доводить нам, що люди можуть бути щасливі і нещасливі, але почуття їхнього щастя завжди обумовлюється обставинами, що їх оточують. І існування поза межами болю можливе, але можливе тільки при умовах того, що люди залишаться людьми і не втратять свого обличчя. Лише в тому випадку, коли будуть панувати одвічні моральні цінності, людям вдасться вижити і залишитися гідними свого звання.

Слід сказати, що досить важко уявити собі продовження твору О. Турянського «Поза межами болю», адже цей твір виглядає повністю завершеною оповіддю, яка не може мати продовження. Єдине, що може продовжити думку автора, — це перетворення суспільства і його розуміння жорстокості будь-якої війни, якою б справедливою і швидкоплинною вона не була.