Твір на тему: «Жінка в пореволюційному суспільстві» за творами М. Хвильового

+2

Жіночі образи в творчості М. Хвильового посідають особливе місце і відіграють надзвичайно важливу роль. Це й не дивно, адже в Україні у будь-які часи панував культ жінки-матері, дівчини-нареченої. Берегиня споконвічних традицій і роду, матір, кохана — саме такою постає жінка у творах більшості українських письменників-класиків. А якою ж бачить жінку у пореволюційному суспільстві М. Хвильовий?

Слід сказати, що для більшості людей у перші роки після Жовтневої революції світ перевернувся «з ніг на голову». Повсюди відбувалася руйнація моральних цінностей, а наслідком цього була деградація людських душ. І хто, як не жінки, мали змогу і сили зупинити цей абсурд і хаос? Письменник був впевнений, що жінки були морально стійкішими за чоловіків, і тому сподівався, що їхня самопожертва, милосердя і любов могли вирвати український народ зі згубної революційної стихії.

Наприклад, головна героїня оповідання М. Хвильового «Сентиментальна історія» щиро прагнула знайти своє місце у новому буремному суспільстві. Б’янка не хотіла бути «зайвою», як її подруга Уляна і знайомий художник Чаргар. Вона не бажала плисти за шаленою течією бурхливої річки під назвою «радянська дійсність», адже ця дівчина була сильною особистістю.

Врешті-решт Б’янка навчилася знаходити виходи зі скрутних становищ самостійно, але так ніколи і не дозволила піти з власним сумлінням на компроміс. Героїня оповідання усвідомлювала і відчувала, що не слід сидіти, склавши руки, бо в іншому випадку її рідна «вишневоока Україна» швидко перетвориться на зосередження моральних потвор. Але навколо діялося щось бридке і жахливе, яке дівчина називала «світовим бардаком». Для своєї країни омріяне майбутнє Б’янка вважала «сентиментальною даллю», адже життя не покращити красномовними і сміливими лозунгами. Але що ж потрібно було робити, як перетворювати «сентиментальну даль» на реальність?

Звісно, ламати — не будувати, душа за це не болить. Та чи може бути щасливим та повноцінним суспільство, збудоване на руїнах одвічних моральних цінностей? Б’янка жахалася, що в той час її земляків не цікавили людські чесноти, вона бачила, що країна котиться у прірву. При цьому дівчина розуміла, що пролити світло на туманне майбутнє, врятувати суспільство від деградації здатні тільки істинні моральні та етичні закони буття.

Героїня оповідання М. Хвильового «Сентиментальна історія» стала збірним жіночим образом пореволюційних років. За допомогою цього образу автор намагається довести своїм читачам, що за будь-яких історичних обставин роль жінки у суспільстві є винятковою, адже саме вона є берегинею людських душ і втіленням одвічних людських чеснот.