Твір на тему: «Патріотизм Низа та Евріала» за поемою «Енеїда»

+22

Поема І. Котляревського «Енеїда» була, є і буде гарним нагадуванням нашим співвітчизникам про героїчні сторінки історії рідної України. У цій поемі талановитим українським поетом змальовано яскраві образи Низа і Евріала, відважних воїнів, які готові були віддати своє життя заради загальної справи боротьби за свободу.

Героїчна вилазка цих героїв у ворожий табір — це вияв їхньої великої ненависті до ворога, прояв палкої любові до рідної землі і патріотичний вчинок справжніх синів своєї землі. Обидва побратими були «в службі вірні козаки». Низ та Евріал були земляками, які до Енеєвого війська разом завербувалися, разом і службу свою несли сумлінно й бездоганно. З поеми відомо, що в Евріала десь на батьківщині залишилася старенька мати «без сил і в бідності, слабая», а у Низа взагалі не було нікого з рідних.

Намір товаришів пробратися у ворожий табір і «каші наварити там» був породжений високим почуттям патріотизму цих воїнів. Евріал був вірним батьковому заповітові і пам’ятав, як той «сердюк опрічний», заповідав колись синові: «Умри на полі, як герой». А на умовляння свого товариша залишитися на варті і зберегти своє життя заради матері, задля якої повинен жити далі, Евріал відповідає:

«Де общеє добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинность ісправлять».

Бойове побратимство між цими двома земляками-патріотами настільки міцне і священне, що на його перешкоді не може стати навіть смерть. З цього погляду знаменними можна назвати слова Евріала, які він промовляє як клятву вірності своєму товаришеві:

«Від тебе не одстану зроду,

З тобою рад в огонь і в воду,

На сто смертей піду з тобой».

Вже зібравшись назад з ворожого табору, Низ бачить, як вороги знущаються над його полоненим побратимом. Замість того, щоб врятувати своє життя і кинути товариша напризволяще, Низ посилає у ворогів спочатку пику, а потім і останню стрілу з луку. А коли він бачить, що його товариш вбитий, він мовби сатаніє від ярості і йде один на зграю озброєних ворогів.

Низ чесно виконав свій обов’язок перед Евріалом, залишився до кінця вірним присязі, почуттю побратимства та дружби. Страху у цих героїв поеми не було, адже:

«Любов к отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть,

Там грудь сильнійша од гармат,

Там жизнь — алтин, а смерть — копійка,

Там лицар — всякий парубійка,

Козак там чортові не брат».

В образах Евріала та Низа І. Котляревський змалював мужніх патріотів, відважних синів українського народу, вірних бойовій дружбі та козацькій присязі. Своє життя вони віддали заради перемоги над ворогом, заради свободи рідної землі, і тому їхній героїчний подвиг назавжди залишиться у пам’яті народній.