Твір на тему: «Сатиричне висміювання панівного середовища України кінця XVІІІ – початку ХІХ століття»


Рейтинг твору 3.67 на основі 12 голосів


Поему «Енеїда» І. Котляревського справедливо називають енциклопедією українського життя кінця XVIII століття. Адже у цьому надзвичайно цікавому творі є майже усе, що торкається українців. Це і змалювання народного побуту: одягу, напоїв, страв; і використання фольклорного багатства: пісень, прислів’їв, казок; і зображення українських традицій: поминок, весілля, вечорниць.

Але, окрім зовнішніх прикмет життя пересічних українців, автор показує і стосунки між представниками різних прошарків тогочасного суспільства. Для сатиричного змалювання чиновників і панів І. Котляревський використовує образи богів, мешканців стародавнього Олімпу. У кожного з них можна легко знайти типові риси представників українського панства, а насамперед нехтування долями звичайних людей.

Поема «Енеїда» створена у жанрі бурлескної пародії, тому все в ній зображується ніби жартома. Дії богів подаються автором у грубому, непривабливому вигляді: підступність, помста, постійні сварки, зведення рахунків між собою. А наслідки цих відносин трагічні для звичайних людей: це стихії, катастрофи і війни.

І. Котляревський зображує богів Олімпу здатними до підлих вчинків, наклепів і хабарництва, вимальовує їх аморальними істотами. Тому й не дивують читачів Нептун-дряпічка та Еола-розпусник. Не кращими у творі постають і жінки-богині: мстиві й сварливі любительки пліток та інтриг. Навіть Зевса вони обурили, і він назвав вчинки жінок-богинь негожими.

Українських чиновників і панів І. Котляревський зобразив ще й за допомогою інших засобів. Багато з них автор помістив у пекло, в якому опинився Еней, прямуючи до свого батька. Можна сказати, що поет заочно покарав усіх тих, хто при своєму житті знущався з простих українців і заочно відправив їх до диявола. Не менш перепало від І. Котляревського і суддям, які «по правді не судили, та тільки грошики лупили і одбирали хабарі», і писарям, і бургомістрам, і ратманам, і цехмістрам.

Отже, поема І. Котляревського «Енеїда» не просто веселий бурлескний поетичний твір, адже у ньому присутня справжня сатира на тогочасне чиновництво і панство. Це свідчить не тільки про незвичайний талант І. Котляревського, але й про його неприйняття соціальної несправедливості, любов до простого народу, громадську мужність.