Твір на тему: «Моральна краса й духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

+24

Дуже зацікавлює й приваблює у творчості видатного українського письменника і драматурга О. Довженка процес створення ним неповторного образу людини, який у нього тісно пов'язаний зі змінами в суспільстві. Життєдіяльність суспільства у творах О. Довженка відображується через світосприйняття конкретної людини. Шлях пізнання оточуючого світу, зображення соціального, культурного, національного й історичного розвитку через сприйняття своїх героїв є головним у творчості письменника.

Моральна краса й духовна велич — це найбільш вагомі якості, які хоче бачити в людях О. Довженко. Саме це йому найбільш повно вдалося у кіноповісті «Зачарована Десна», яка зачіпає найвразливіші, найтонші струни душі, проникає до серця і глибоко врізається у свідомість. Це й зрозуміло, адже в основу кіноповісті лягли спогади з дитинства письменника, що допомогли йому створити дивовижний світ людей, народжених для любові, праці і добра.

Читаючи повість, проймаєшся захопленням до всіх персонажів твору. Так глибоко і повно могли розуміти навколишній світ тільки талановиті, багаті душею люди. Як тільки вони опинялися наодинці з природою, одразу ж зникав вічний брак гармонії людських стосунків. У їхньому світі панували інші цінності та закони.

Головний герой повісті «Зачарована Десна», малий Сашко, справжнє дитя природи. Мрійливий і допитливий малюк з неабиякою уявою пізнавав навколишній світ, поринаючи у нього з головою. У всьому, що поставало перед Сашком, він бачив тільки гармонію. Зорі, дерева, трава, зачарована Десна — усе у хлопця мало свої смути і втіхи, усе було олюднене. Усе жило в очах Сашка незрозумілим для дорослих життям, і все, навіть потворне, мало в собі частинку прекрасного. Худі господарські коні постають в уяві хлопця сильними і красивими, прокльони бабці — то усього «творчість її палкої, темної, перестарілої душі», а походи батька до шинку зовсім не шкодять його величі. Це і є справжнім втіленням краси природи.

О. Довженко був впевнений, що саме єдність людини і природи, людини й навколишнього світу — це головне, що визначає світогляд у подальшому житті. Саме це і стверджує письменник в образі Сашка. А уся рідня, з якою ми знайомимося через того ж Сашка, стає узагальненим образом простого народу, частиною якого був і сам О. Довженко.

Велика подяка авторові «Зачарованої Десни», людини з великої літери, людини, яка закликає нас не забувати своїх рідних, повертатися до своїх коренів, не хапати з неба зірок, а навчитися бачити їх у калюжі після дощу, яка застерігає нас від втрати духовності і людяності.