Твір на тему: «Не розгледівши, кажуть, броду, не лізь прожогом першим в воду, бо щоб не насмішив людей»

+2

На мій погляд, більшість творів українських письменників, поетів і драматургів, присвячених життю українського народу в різні часи, мають деякі спільні характерні риси. Прикладом цього можуть бути одні з найбільш відомих творів Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» та І. Котляревського «Наталка Полтавка», які мають дуже схожих за своїми рисами головних героїнь. Це стає зрозумілим вже за назвами цих творів, у які винесено імена героїнь. Але об’єднує Марусю і Наталку не тільки це, а й багато іншого.

Для того, щоб у цьому впевнитися, треба більш докладно розібратися в умовах і обставинах, у яких жили ці дівчата. Обидві вони жили зі своїми батьками, обидві були закохані у гарних хлопців, але не могли бути з ними разом, причому теж з однакової причини: через бідність своїх коханих. Якщо згадати Наталку, то її коханий Петро хотів відповідати її достатку і тому відправився на заробітки. Так само й наречений Марусі Василь добре розумів, що свого щастя він може досягнути, лише відправившись на військову службу і заробивши гроші.

Доля обох дівчат склалася так, що і Маруся, і Наталка були вимушені розлучитися зі своїми парубками, причому це розставання ще не вирішувало їхніх проблем і не могло визначити подальшу долю героїв цих творів. Адже у часи, які було відображено у творах Г. Квітки-Основ’яненки та І. Котляревського, сподіватися на якесь покращення в житті було майже безглуздо, тому і Петро, і Василь могли нічого не заробити й повернутися до рідного села такими ж бідними.

Саме тому батьки обох дівчат не бажали чекати, коли повернуться хлопці і схиляли дочок до заміжжя з більш багатими односельцями. Але і Маруся, і Наталка мали мужність відмовитися, продемонстрували свою відданість любові, свій високий моральний рівень, свою відповідальність перед коханими хлопцями, які заради їхнього спільного щасливого майбутнього важко трудилися далеко на чужині.

Я вважаю, що в образі Наталки й Марусі втілено риси більшості українських дівчат, причому риси героїнь цих творів притаманні і сучасним нашим співвітчизницям. Адже в будь-які часи, як і сьогодні, багато українських дівчат жертвували усім, що в них було, інколи навіть життям, заради того, щоб стати щасливими зі своїми коханими.

Та хоча Наталка і Маруся мають багато спільних рис, твори, в яких діють ці героїні, принципово різняться між собою. У той час, як Наталці вдалося поєднатися зі своїм коханим Петром і стати щасливою, Маруся так і не дочекалася свого Василя, захворіла від туги і померла. Та різниця у кінцівках творів зовсім не означає різницю у характерах дівчат. Я впевнений, що навіть якщо б вони помінялися місцями, усе б склалося так само.