Твір на тему: «Краще коли ти бідний та правдивий, ніж багатий та беззаконний» за творчістю Григорія Сковороди
Головним завданням, яке ставив перед собою Григорій Сковорода, було пізнати самого себе. Великий філософ вважав, що душа та тіло людини — це нероздільні частинки одного цілого, які повинні розвиватися в гармонії. Працюючи над однією з них, не можна забувати про іншу. Його надзвичайно цінна творча спадщина не втратила своєї актуальності і сьогодні, адже століття йдуть за століттями, міняється світ навколо нас, і ми самі теж змінюємось, проте глибинні бажання та прагнення людини не зникають.
«Краще коли ти бідний та правдивий, чи багатий та беззаконний?» Відповідь на це запитання можна знайти, проаналізувавши творчість Григорія Сковороди. Неймовірна глибока суть схована у його байці «Бджола та Шершень», прочитавши яку питання бідності та багатства, правдивості та беззаконня зникає саме по собі. За сюжетом ця байка складається з двох частин: діалогу між двома головними героями та «Силою». Бджола та Шершень, які спілкуються між собою, символізують два образи з протилежними якостями, характерними людині. У цій частині Григорій Сковорода приховав суперечку між добром та злом. Бджола символізує працьовиту людину, яка готова віддавати світові більше, ніж отримує. Вона не чекає винагороди за плоди своєї праці, адже працювати над тим, що любиш, — це найбільша винагорода для неї. Шершень же — образ лінивої людини, яка звикла жити на чужій шиї. У другій частині — «Силі» — пояснюється мораль байки. Головною думкою її є «ідея сродної праці». Великий філософ намагається донести до свого читача наступне: краще займатись тим, що припадає тобі до душі, жити чесно, правдиво, і бути бідним, ніж все своє існування присвятити тому, що не приносить тобі ніякого задоволення, а тільки матеріальне збагачення. Проживши за таким принципом, людина прогодує своє тіло, а душу залишить голодною, і, відповідно, не зможе жити в гармонії ні з собою, ні з навколишнім світом.
Якщо байка «Бджола та Шершень» більше стосується теми бідності та багатства, то вірш «Всякому місту — звичай і права» ширше розкриває ідею правдивості та безчесності. Геніальний автор, висміюючи пріоритети багатих купців та поміщиків, намагається донести до читача, що перед Богом ми усі рівні. Наш матеріальний статус важливий тільки на Землі, після смерті ж цінний лише стан твоєї душі, духовний шлях, яким ти йшов протягом життя.
Григорій Сковорода був автором, який подає яскравий приклад того способу існування, яким би хотів направити своїх послідовників. Це простежується тоді, коли вивчаєш його творчість і водночас аналізуєш його життєвий шлях. Я вважаю, що кожен, хто бажає пізнати істину, повинен познайомитись із творами великого філософа.