Твір на тему: «Жінка — уособлення краси на землі, джерело добра, яке змінює світ» за творами Тараса Шевченка


Рейтинг твору 4.07 на основі 136 голосів

Тяжку долю жінок-матерів змалював у своїх творах видатний український письменник та поет Т. Г. Шевченко. У творах «Наймичка», «Катерина», «Марія», «Сова» розповідається про жінок-матерів, які, самостійно виховуючи своїх дітей, з різних причин пережили трагедії свого життя. Поема «Катерина» була першим твором, у якому розповідається про тяжку долю жінки-матері. У ньому йдеться про тяжку долю матері, яка поза шлюбом народила сина від москаля, що пішов на війну і не повернувся. Дівчина не знаходить підтримки своїх батьків, вона у розпачі і вирішує йти на пошуки свого коханого. Але потім вона кориться своїй долі і в тяжкій душевній травмі залишає сина напризволяще, а сама топиться.

Катерина була слухняною дівчинкою, була надією своїх батьків. Але Шевченко вже бачить, яка тяжка доля чекає дівчину, про що говорить у таких рядках:

«Катерино, серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?

Хто спитає, привітає

Без милого в світі?»

Саме така доля чекала Катерину, котра одна, в злиднях, пішла шукати батька дитини, який покинув їх назавжди.

Твір «Наймичка» став другим твором про тяжку жіночу долю. Хоч долі цих жінок і відрізняються, але в чомусь вони перетинаються. У цьому творі йде мова про те, як наймичка Ганна народила сина Марка. Про історію його народження автор нічого не розповідає, а починає оповідь вже після його появи на світ.

Ганна підкидає свого маленького сина до заможних селян. Залишається тільки здогадуватися, чому мати йде на такий вчинок. З часом дівчина наймається в будинок до прийомних батьків своєї дитини. Її очікує тяжке випробування: бачити кожен день свого сина, жити поряд з ним і робити все для того, щоб він нічого не запідозрив. Для неї дуже важливим, але занадто тяжким було питання: чи зможе він її прийняти, чи не звинувачуватиме її у цьому вчинку. Вона безмежно мучиться цими запитаннями, аж поки не розповідає про все своєму синові. Хоч Ганні і пощастило жити у добрих людей, але для матері це було тяжким випробуванням.

Т. Г. Шевченко у своїх творах створив нетиповий образ жінки-матері, і якщо його узагальнити, то ми побачимо добру, просту, красиву дівчину, гарно виховану, яка палко, але невдало закохується, має мужній характер, бажає щастя для своєї дитини і кориться своїй долі. Саме такий образ жінки-матері у своїх творах розкриває нам Тарас Шевченко.