Твір на тему: «Моя улюблена страва»

-72

Мабуть, якщо говорити про мої улюблені салати, то одним з перших на думку спадає вінегрет. Цей салат з красивою французькою назвою нерідко з'являвся на нашому столі ще тоді, коли я була маленькою дівчинкою і зовсім не цікавилася кулінарією. Пройшли роки, але моя мама так само часто пригощає ним домочадців. Напевно, якби свого часу саме мама не прищепила мені любов до деяких страв, вони могли б так і не з'явитися тепер уже в моєму власному меню. Але, на щастя, все склалося вдало, а тому сьогодні я вважаю своєю улюбленою стравою саме вінегрет.

Варто відзначити, що, всупереч поширеній думці, цей салат зовсім не є старовинним російським блюдом і придуманий він був відносно недавно. Однак і тут існує кілька версій. За однією з них, вперше вінегрет був поданий ще Катерині Великій, яка, ледь спробувавши цю холодну страву, вигукнула: «Фі, ще й не грітий!». Так і народилася, а пізніше вже і закріпилася, його назва.

Однак історики говорять про те, що походить назва вінегрету все-таки з французької мови, де «vinaigre» — це винний оцет або дуже кисле вино, а «vinaigrette» — салатна заправка, до складу якої обов'язково входять оцет і рослинне масло. Щоб приготувати цю заправку, сіль і перець розчиняють у винному оцті (як варіант можна використовувати сік лимона або лайма), після чого вводять рослинне масло і збивають до отримання емульсії. Після цього, за бажанням, додають петрушку, зелену цибулю, кріп, каперси, естрагон, кервель, ріпчасту цибулю, цибулю-шалот. Стабілізують заправку гірчицею або звареним круто яєчним жовтком.

Як видно з наведеного вище рецепта, у сучасному салаті вінегрет від цієї заправки залишилася хіба що французька назва. Рідкісна господиня готуватиме її за всіма правилами: зазвичай справа обмежується сумішшю рослинного масла з оцтом, а то й зовсім одним тільки маслом. Але повернемося до нашого салату.

Вікіпедія говорить нам про те, що «Вінегрет» — це популярний в Україні та інших країнах колишнього СРСР салат з відварних буряків, картоплі, моркви, а також солоних огірків і зеленої або ріпчастої цибулі та квашеної капусти. А народилося це блюдо на імператорській кухні Олександра I, де колись працював відомий французький кухар Антуан Карем. Спостерігаючи за роботою російських кухарів, які готували невідомий йому салат, і побачивши, що його заправляють оцтом, Антуан вигукнув: «Vinaigre?» («Оцет?»). На що кухарі, вирішивши, що француз вимовив назву страви, ствердно закивали головою: «Вінегрет, вінегрет». Так і з'явився в царському меню незвичайний салат, який незабаром знайшов широку популярність і дуже полюбився простому народу, так і виникла назва моєї улюбленої страви.