Твір на тему: «Внутрішня і зовнішня краса людини»

+28

Приступаючи до роботи, я довго розмірковував і прийшов до висновку, що внутрішня і зовнішня краса людини криється у її свідомості, в найвищому інтелекті знавця людських сердець. У людині повинно бути все взаємопов'язано, все прекрасно. Обличчя, одяг, душа, поведінка і думки — все має приваблювати в людині. Мій невеликий життєвий досвід говорить, що людина красива насамперед своїм прагненням до правди.

Я переконаний, що внутрішня і зовнішня краса людини криється в житті не тільки для себе, в ім'я своєї сім'ї, благополуччі, а і в здатності збагачувати життя суспільства, віддаючи йому все найкраще, що в ній є.

Існує тісний зв'язок між нашою внутрішньою і зовнішньою красою. Зовнішня краса сприймається візуально. У неї входять очевидні чинники, такі, як форми тіла, стан шкіри, якість волосся і нігтів, грація рухів, тонке відчуття свіжості, життя і магнетизм, що випромінює людина.

Внутрішня краса залежить від особистих якостей людини, включаючи емоції, мораль, розумові здібності й мовний етикет. Фігуру можна сформувати дієтою і способом життя, а наш розум може навчитися культивувати позитивні якості.

Іноді я чую компліменти: його хода здатна зачарувати будь-кого, його очі випромінюють всю гаму людських почуттів. Очі бувають гнівні, повні уваги, пустотливі, іронічні. Його жести — гармонія рухів тіла і політ думок. Але часом людина буває некрасива зовнішністю, але прекрасна душею.

Час змінює нас як фізично, так і внутрішньо, зовнішність не залишається з нами назавжди, у той час, як внутрішня краса людини залишається вічно. Поверхнева краса не здатна справити сильне враження. Для одного десять років життя це багато, багато днів, схожих на один на одного, а для іншої людини — це час, за який юнак перетворюється на чоловіка. Жива безпосередність почуття поступається місцем так званому життєвому досвіду. Молода, по-юнацькому дурна людина з чарівними і не дуже рисами обличчя перетворюється на мудрого чоловіка з цікавим характером і ненавистю до неправди.

Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко та багато інших українських митців ніколи не могли похвалитися яскравими рисами фізичної краси. А все людство схиляється перед красою їхнього життя, перед їхньою духовною щедрістю, благородством, подвигами на шляху до повної правди світу.

Отже, внутрішня і зовнішня краса — це єдине гармонійне ціле, що доставляє моральне та естетичне задоволення. Внутрішня краса видна зовні і робить людину красивою. Тому внутрішня краса людини повинна поєднуватися з зовнішньою. Намагайтеся поєднувати їх у собі, і ви будете по-справжньому щасливою людиною.