Твір на тему: «Видатний фізик Ісак Ньютон»

-2

Всім відомо, що для розгону важкої вантажівки потрібна сила значно більша, ніж сила для розгону легкого автомобіля. Хоча це зрозуміло і на інтуїтивному рівні, але англієць сер Ньютон описав це явище математичною мовою дуже просто, зрозуміло й раціонально. Ці закони руху були опубліковані в 1687 році, вони ясно і доступно описують швидкості і прискорення тіл, що повністю підтверджується нашим щоденним досвідом.

За допомогою трьох законів руху і закону всесвітнього тяжіння, сформульованих Ньютоном, йому вперше вдалося пояснити рух планет навколо Сонця. Цей рух вже було вивчено вченими-астрономами, що жили до Ньютона, але вони не зуміли дати ясне фізичне пояснення силам.

Таким чином, сер Ньютон відомий як вчений, що створив механіку, але з'ясовується, що це тільки один з аспектів його багатого внутрішнього світу. Як і у багатьох людей його часу, у нього були різноманітні інтереси, включаючи оптику, математику (він створив диференціальне інтегральне числення) і, з'ясувалося, виявляв інтерес до теології, алхімії і містицизму.

Ньютон був релігійною людиною, багато займався біблійними дослідженнями. Виявляється, що більша частина його статей була присвячена релігійним темам, а не науковим. В одній зі своїх праць він писав: «Тяжіння пояснює рух планет, але воно не може пояснити, хто змусив їх рухатися. Тільки Бог може все пояснити. Він знає все, що відбувається, і все, що має статися!». Віра в Бога спонукала його до дослідження законів природи з метою розуміння найвищої мудрості Творця.

Як людина релігійна Ньютон вірив, що в структурах стародавніх храмів приховані священні таємниці. Протягом 50 років він поглиблено вивчав будову багатьох храмів. Серед них храми Греції, Риму, але особливо — Перший храм царя Соломона. Він був упевнений, що не тільки в роботах стародавніх філософів і вчених є прихований сенс, але і в архітектурі древніх храмів. Використовуючи відомі описи храму, представлені в «Книзі царів», яку він сам переклав з івриту, а також за допомогою інших досліджень, за будовою храмів того періоду Ньютон представив ескіз і опис Першого храму.

Ньютон прийшов до висновку, що проектувальником храму був сам цар Соломон, який отримав допомогу Неба. Він писав, що цю філософію можна знайти не тільки в природі, а й у священних писаннях: «Книга буття», «Книга Іова», «Книга псалмів», «Книга Ісайя» та інших. Цар Соломон мав зв'язок з Богом і, завдяки глибоким знанням, він перетворився на найбільшого філософа у світі. У своїх наукових пошуках Ньютон цікавився Кабалою і Талмудом, а також стародавніми універсальними релігіями.

Ньютон багато займався вивченням ходу історії, складанням хронології стародавніх царств, опублікованої через рік після його кончини. Книга в основному присвячена історії Греції, Єгипту, регіону Левонтій. Крім того, Ньютон почав глибоко вивчати період, що передував християнству. Коли він досліджував давні часи, то зацікавився одним місцем в Англії, так званим Стоунхенджом, де знаходилися два кола з великих каменів (Галина), що оточували центр, в якому знаходиться факел. Подібні стародавні місця, де камені розташовуються навколо центрального вогню, були знайдені по всьому світу, включаючи Данію, Персію, Ірландію, Китай тощо. Ньютон з цих фактів зробив висновок, що всі ці місця були в давнину круглими храмами якоїсь давньої релігії, що поширилася по всій Землі, а кам'яні кола навколо вогню відбивали давню віру в те, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. Ньютон припустив, що ця стародавня віра була попередницею всіх сучасних релігій.

Ньютон вірив, що знання, приховані в Біблії, можуть передбачити майбутнє. Коментарі, які він зробив у старості, не плануючи їх опубліковувати, ґрунтуються, перш за все, на книзі Даниїла. У них Ньютон каже, що новий період на Землі почнеться в 2060 році, тоді почнуть відбуватися драматичні події. Але це не буде кінець світу, навпаки, почнеться його оновлення.

Сьогодні ми звикли, що наукові дослідники відрікаються від релігії. У наш час наука намагається знайти закономірності різних явищ природи, знайти їм пояснення. Але схоже, що Ньютон у відкритих ним законах бачив прояв вищої божественної мудрості. У той час багато вчених були однодумцями Ньютона і розділяли його точку зору. У роки пізнього відродження (Ренесансу), коли широка громадськість вірила в існування Бога, багато вчених не виключали вплив Бога на природні процеси, які ми спостерігаємо. Відкриті закономірності в наукових дослідженнях відображають точку зору вчених на вплив божественної сили, яка впорядковує всі події і процеси, що відбуваються у Всесвіті.