Твір на тему: «Збірка Івана Франка «Зів’яле листя»
Іван Якович Франко — видатний український поет, чиї вірші цікавлять багатьох до теперішніх часів. Його творчість бентежить серце кожного, не залишає байдужим жодного! Митець піднімав теми, котрі близькі кожному, ось чому його твори актуальні й зараз.
Найвидатнішою збіркою Івана Яковича Франка є «Зів’яле листя», котра також має назву «Лірична драма». Це зразок неперевершеної інтимної лірики. Поет писав вірші протягом 1886-1896 років і згодом видав збірку в 1896 році. У ній описується душевна трагедія самого Івана Яковича Франка, яка була викликана тяжкими обставинами особистого життя. Та найбільше поет писав віршів про нерозділене кохання. Збірка складається з трьох «жмутків». У частинах вміщено інтимну лірику, в якій чудово описано щирі, сильні почуття палкого, але нерозділеного кохання.
Одним з найкращих віршів, котрі увійшли в збірку «Зів’яле листя», є «Чого являєшся мені у сні». Цей дивовижний монолог вражає душевними переживаннями, котрі описані в ньому, зворушує серце кожного. Я вражена тим, як влучно за допомогою використання різноманітних художніх засобів поет передає усю глибину страждань ліричного героя. Вірш сповнений сильного душевного болю. Читаючи, ти можеш зрозуміти, що ліричний герой невимовно сильно кохає горду, неприступну жінку, від якої, мабуть, ніколи не дочекається взаємності:
Чого являєшся мені У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала…
Слова цього вірша поклав на музику композитор Данькевич, згодом цей зворушливий романс проспіває відомий український співак Віталій Козловський. Пісня була хітом, вона заворожувала кожну дівчину, у тому числі й мене.
Ще один прекрасний вірш є в збірці «Зів’яле листя», це «Як почуєш вночі край свойого вікна...». Цей витвір мистецтва сповнений душевним болем, та сильним, щирим коханням. Ліричний герой просить свою кохану не бентежиться, коли почує його голос біля своїх вікон. Цим самим поет свої почуття ставить нижче всього того, що зв’язано з його коханою. Використовуючи пестливі слова, митець показує ту ніжність, лагідність, щирість, з якою ставиться до дівчини. Він називає свою кохану пташкою. Мене вражає те, що поет так витривало, благородно сприймає нерозділене кохання. Воно не викликає в нього ненависть, а навпаки, він ставиться до коханої ще лагідніше й присвячує їй чудові вірші, сповнені болем.
Отже, лірика цієї збірки притягує увагу багатьох людей, адже вона наповнена психологічними, відвертими віршами. Недарма Олесь Гончар говорив: «…Після Шевченка не було в нас такої постаті. Отже, не буде в нас перебільшення сказати, що Шевченко і Франко — це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові. Франко стоїть серед тих великих порадників, мислителів-гуманістів, до яких людство завжди буде звертатись…»