Твір на тему: «Роль України та українців у творах О.П. Довженка»

Олександр Петрович Довженко «Зачарована Десна»

Україну у світі асоціюють з багатьма відомими іменами: Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко, Микола Леонтович, Микола Лисенко, Ілля Мечников та Олександр Довженко. Усі ці люди представили Україну на міжнародній арені на найвищому рівні, вони зміцнили її авторитет та продемонстрували її можливості і таланти. Українська земля породила цих унікальних особистостей, а вони, не забувши свою неньку, спробували хоча б якось їй віддячити. Особливо пристрасно до України був прив’язаний Олександр Довженко, у своєму «Щоденнику» він писав: «Я хочу жити на Вкраїні! Що б не було зі мною… Я України син. Син України!», тому у всіх його творах безпосередньо присутній образ його коханого калинового краю і людей, що були таким ж дітьми України, як і він сам.

Згадаймо для початку його кіноповість «Зачарована Десна». Скільки там прекрасних пейзажів, милих людському оку, скільки усмішок простих селян, скільки образів звичайнісіньких українців! Олександр Петрович у цій легкій для сприйняття повісті помістив просту історію, справжнє, буденне життя своїх сучасників. Коли знайомишся з цим твором, то знайомишся разом й з усім українським людом, бачиш його природну красу, хист до роботи, запал, особливість характерів і менталітету загалом. Ця повість заворожує, читається на одному подиху, бо кожен українець бачить в її персонажах близьких, рідних людей, а іноді навіть себе. Тому можна впевнено говорити, що у цьому шедеврі автор з усією майстерністю і ювелірністю показав, можливо, не цілий образ України, а змалював її душу — її людей.

Не можна не згадати й про історію українського народу періоду Великої Вітчизняної війни, що зображена у не менш відомій кіноповісті «Україна в огні». Цей скарб української літератури довго пролежав у забутті: близько 20 років з моменту першого друку він був заборонений на теренах тодішнього СРСР. У ті часи ніхто не любив правду, тоді шанувалось підлабузництво і вихваляння «серпочків і молоточків з зірочками», а Олександр Довженко пішов іншим шляхом — він, навпаки, обрав дорогу правди і сміливості. В «Україні в огні» видатний кінодраматург, режисер і письменник змалював усю трагічність долі України і її людей. Він зобразив Україну, яка страждає, яка вже не співає веселих пісень, а тільки пронизливо стогне, згораючи у горі та нещасті. На тлі страждань України розкриваються приховані риси її жителів. Для того, щоб розкрити характер українського народу Олександр Петрович обрав одну родину Запорожців. Мати Тетяна символізує початок роду, сильну жінку, берегиню своєї родини. Лаврін Запорожець виступає прикладом незламного духу, віру у майбутнє, відданості своїй Батьківщині і безкрайньої любові до неї. А образ Олесі уособлює в собі всіх нещасних жінок періоду Вітчизняної війни, у цьому образі зібрався увесь біль, жага до життя, страждання, принциповість і жіноча відданість. Уся родина Запорожців — це зібрання різних життєвих шляхів, історій, але саме у собі вони й поєднують долю усього народу.

Отже, Україна та українці — це головна тема усіх творів Олександра Довженка. Саме цей автор зумів якнайточніше передати долю свого народу, саме він з високою майстерністю змалював просте життя. Тому його твори вражаючі, унікальні, їх устами говорить Україна, у його рядках усі ми…