Твір на тему: «Яка совість, така й честь»

+1

Совість — це почуття, яке в разі неправоти гризе нас зсередини. І всі це прекрасно знають. Проте ми не можемо сказати, що совість — явище вроджене або придбане. Але якщо воно вроджене, то чому ж багато людей кажуть, що у них немає совісті, чому ж ми часто чуємо фразу «Ні сорому, ні совісті!». У такому випадку людина може сказати: «у мене немає серця (у прямому сенсі), печінки та іншого». Але ж так ніхто не говорить, тому що це неможливо.

Так само і з совістю. Тут виникає наступна проблема: совість — це теж придбане явище? Тоді ж що, вона прищеплюється суспільством, або людина сама набуває її шляхом самовиховання? Якщо вона прищеплюється суспільством, то чому ж не всі люди мають це «внутрішнє світило»? Часто буває і так, що в одній сім'ї зустрінеш двох дітей, один з совістю, а інший — без. І думаєш: здавалося б, діти росли в одній атмосфері, а результати різні.

У дитячих садках ми часто спостерігаємо за такою картиною: один хлопчик взяв машинку іншого, не запитавшись про це, і забрав її додому. Наступного дня хлопчик не повертає іграшку, за цим випливає висновок: або батьки зовсім не займаються дитиною, або навмисно проігнорували вчинок своєї дитини. За таких умов незаперечним є той факт, що совість потрібно прищеплювати дітям змалку, щоб уникнути серйозних наслідків у майбутньому.

Багато філософів прирівнюють поняття «совість» до поняття «честь». І тут згадується знаменитий епілог до повісті О.С. Пушкіна «Капітанська дочка» — «Бережи честь змолоду». Виходить, що в XIX столітті честь і совість були особливо важливими якостями людини.

А чи потрібна совість зараз? Чи потрібна совість сучасній людині? Наш світ, на жаль, дуже цинічний і меркантильний. Багато людей нехтують моральними нормами, вважаючи, що так жити легше. А й справді. Таким людям легше пристосовуватися до будь-яких умов, виходити сухими з важких ситуацій, домагаючись особистих цілей, вони без сумніву підуть на будь-які жертви. Виникає запитання: невже, щоб бути успішним, потрібно геть забути про совість? Якщо провести опитування, напевно, ми почуємо, що зараз не той час, щоб замислюватися про совість, коли на кону успіх твого життя.

Звернемося до побутових прикладів, з якими ми стикаємося щодня: мама попросила полити квіти, а ти зовсім забув про це; друг покликав на зустріч, а ти не прийшов, побачив бабусю і не поступився їй місцем в автобусі. Невже твою душу не розбудить відчайдушний крик совісті?!

У багатьох соціальних мережах транслюється афоризм: «У мене совість чиста: я нею не користуюся». Напевно, саме ця фраза показує справжнє становище совісті в сучасному світі. Отже, совість — це орієнтир, який допомагає нам розмежовувати добро і зло, який показує темну і світлу сторону життя. А яку сторону вибереш ти, залежить тільки від тебе.