Твір на тему «Мої враження від твору «Слово о полку Ігоревім»

+4

«Слово про похід Ігоря» — це поема, котра стала великим досягненням в українській культурі. Цей твір являється одночасно визначною пам’яткою давньоруської літературної мови. У поемі зображується похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 року, котрий, на жаль, виявився невдалим. Автор закликає князів руських до об`єднання, до боротьби проти спільних ворогів. Я впевнена, що єдність породжує велику силу.

У поемі присутні образи князів, Руської землі. Кожен, хто прочитає цей твір, зробить свої висновки щодо головних героїв, дізнається щось нове з історії України. Особисто я з упевненістю можу сказати, що невідомий автор був патріотом своєї держави. Він закликав князів не сваритися, а об`єднуватися, захищати державу та її народ.

Автор використовував багато епітетів. За допомогою цього художнього засобу характеризуються князі, підкреслюється їхня могутність та сила: «…давній великий Ярославе», «тоді великий Святослав ізронив злато слово». У поемі часто зустрічається персоніфікація. На мою думку, це чудово. Автор зображує природу з різних боків, вона страждає, тривожиться, радіє. Також у творі простежується багато метафор та порівнянь.

Кожного героя автор гарно характеризував. Ігор — князь руський, що дуже любить свою Батьківщину й готовий все заради неї віддати: «Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим…» Це дуже сміливий, мужній, хоробрий чоловік:

... вигартував розум
Неміряною силою своєю
І вигострив відвагою, як меч.

Ігор нехтує віщуваннями й вирушає в бій. З одного боку, князь проявляє свою відважність, а з іншого — недалекоглядність, необачність. Він не зміг правильно оцінити ситуацію, і через це його військо було повністю розгромлене, багато родин залишилося без батьків, синів чи чоловіків. На жаль, тепер була відкрита дорога для нових нападів половців.

Яскравим образом поеми є Ярославна, дружина Ігоря. Вона не могла знайти собі місця, коли дізналася, що русичі зазнали поразки, а її чоловік у полоні. Автор уміло характеризує стан душі Ярославни в цей момент. Жінка зверталася до природи заради зменшення болю її чоловіка й всього війська: «Прилелій, господине, мою ладу [чоловіка] мені, щоб я не слала йому сліз на море рано». Ярославна є дуже благородною жінкою. Вона переймається не тільки за себе й чоловіка — за весь народ! Автор возвеличує княгиню в наших очах. Я поважаю Ярославну. У ній панувала людяність, добро, любов до чоловіка й Батьківщини.

Отже, поема вразила мене своєю насиченістю подій, образів. Автор зумів точно й лаконічно охарактеризувати кожного героя. Різномаїтість символів, метонімії, епітетів, порівнянь захоплюють. Я в захваті від цієї поеми! Думаю: і дівчатам, і хлопцям буде цікаво прочитати цей твір.