Твір на тему: «Конотопська відьма» — найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка»

Григорій Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма»

Григорій Квітка-Основ’яненко увійшов в українську літературу як засновник художньої прози, соціальної комедії та майстер сентименталізму. Він умів тонко підмітити гострі проблеми суспільства та майстерно викрити їх, саме тому вершиною його творчості стали бурлескні повісті, що в жартівливій формі зображають гострі проблеми суспільства та висміюють їх.

Одним з найвизначніших творів Григорія Квітки-Основ’яненка є повість «Конотопська відьма». Вона здобула чимало прихильників як серед простого народу, так і мистецьких кіл. Ця бурлескно-реалістична повість поєднує в собі нагальні проблеми того часу й фантастичні народні вірування в істот із надзвичайною силою — відьом. Автор має на меті висміяти вади козацької старшини XVIII століття, показати той розрив із минулим, коли українським військом керували справжні патріоти, освічені й талановиті люди. Але чому ми й досі вважаємо цей твір найкращим серед творчого доробку Григорія Квітки-Основ’яненка, хоча події, зображені в ньому є незвичними та нетиповими для нашого часу?

На мою думку, незважаючи на вище перераховані особливості цієї повісті, твір є актуальним. Можливо, події, що відбуваються, не мають місця в наш час, але їхня сутність, проблематика, яку хотів донести автор, все ще існує в нашому суспільстві. Хіба ми й досі не зіштовхуємося з проблемою неосвіченості, некультурності, зарозумілості керівників? Хіба в наших владних органах не продовжують панувати інтриги й обдурювання? Якщо розглянути події з цього погляду, то різниця між XVII і XXI століттями не здається вже такою чіткою, як раніше. Сотник Микита Уласович Забрьоха думає насамперед про те, як влаштувати своє особисте життя, а не про долю власної держави, він не може зрозуміти відповідальності своєї посади. Микита Уласович не здатен навіть порахувати власної сотні, бо не має належної освіти. Писареві з легкістю вдається збити його з пантелику, вигадуючи безглузду історію про відьму. Замість того, щоб працювати злагоджено, керівний апарат руйнується через міжусобиці та інтриги.

Автор також звернувся до українських обрядів та фольклору, описуючи охоту на відьом та діяння Явдохи Зубихи. Але конотопська відьма також не виступає у повісті позитивним персонажем, адже вона намагалася покарати Забрьоху та писаря, але підступним та неприроднім способом. Кохання й шлюб Олени та Дем’яна також не витримують випробування часом, бо були побудовані на ворожінні та обманах.

Я вважаю, що майстерність Григорія Квітки-Основ’яненка полягає в тому, що він зміг описати всі ці складні та гострі проблеми в гумористичній формі. Саме тому бурлескно-реалістична повість «Конотопська відьма» є найціннішою перлиною у творчому доробку митця.