Твір на тему: «Порівняльна характеристика Мелешки та Мотрі в повісті «Кайдашева сім`я»

Іван Семенович Нечуй-Левицький «Кайдашева сім`я»

+4

Я була дуже задоволена, прочитавши повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім`я», адже автор змальовує реалії життя, звичаї, традиції української родини в пореформену добу.

«Кайдашева сім`я» — це соціально-побутова повість. Головною ідеєю твору є засудження духовної роз’єднаності, яка отруює кожний день життя батьків, їхніх синів та невісток. Автор зображує повсякденне життя родини в різних побутових виявах.

Найбільше мене вразили Мелашка та Мотря. Це дві абсолютно різні люди, котрим довелося жити в одному будинку. Між собою вони мали погані відносини, та це, мабуть, через їхню спільну свекруху Кайдашиху.

Мотря — дружина Карпа. Це з багатої родини дівчина, горда, язиката, конфліктна, у деяких ситуаціях навіть нестерпна. Її характер відповідав зовнішності: «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи зі злістю». Карпо казав, що Мотря має серце з перцем, і це чиста правда. Вона виколола свекрусі око й не переймалася цим. Коли Карпо сварився з матір`ю, то Мотря лише підбурювала чоловіка: «По спині лупи її! Виколи дрючком їй друге око!» Щоденно дівчина та Кайдашиха сварилися, а згодом Мотря перестала дозволяти своїм дітям спілкуватися з бабусею та дідусем.

Мелашка — дружина Лавріна. Дівчина з бідної родини, що дратувало Кайдашиху. Мелашка мала спокійний характер, зовнішність лише привалювала: «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк». Лаврін та Мелашка майже ніколи не сварилися. Дівчина була дуже ніжною, щирою, та навіть її постійні сварки зробили конфліктною людиною. Мелашка болісно сприймала сварки й безладдя в родині, тому зібралася та поїхала до Києва на прощу. Там вона працювала в проскурниці, жила як у Бога за пазухою. Через недовгий час Лаврін відшукав дружину й повернув додому, а Мелашка не могла відмовитися, бо дуже кохала свого чоловіка.

Отже, у творі змальовуються люди з різними характерами та поглядами на життя. Мотрю більше приваблювали матеріальні цінності, Мелашка ж мріяла про щасливе, довге сімейне життя з Лавріном. Усе одно вони всі одна родина, тому треба було менше сваритися. Нехай Кайдашева сім`я доведе людям, що слід бути мудрішими, спокійнішими, і згодом щастя й злагода запанує в оселі.