Твір на тему: «Intеrmеzzо» — вершина майстерності М.М. Коцюбинського в жанрі новели»

Михайло Михайлович Коцюбинський «Intеrmеzzо»

У двадцятому столітті на території України активно поширюються нові напрями та течії літературного мистецтва, нові жанри й художні засоби зображення дійсності. Великої популярності набуває жанр новели, що відрізняється невеликим обсягом творів, описом незвичайних подій та несподіваним фіналом. Видатним майстром новели став Михайло Михайлович Коцюбинський — український письменник і громадський діяч. У творчій скарбниці митця є багато високохудожніх творів цього жанру, проте вершиною майстерності Коцюбинського справедливо вважається новела «Intermezzo».

Написаний за законами імпресіонізму, цей твір неабияк відрізняється від інших літературних творів письменника. Новела зацікавлює читача ще з початку, коли він несподівано для себе бачить перелік дійових осіб твору, який не є драматичним: ниви у червні, сонце, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки, залізна рука города, людське горе… Безперечно, ці образи є символічними, вони допомагають глибше осягнути суперечливі почуття й переживання ліричного героя. Хто ж є ліричним героєм твору? Літературознавці стверджують, що в новелі «Intermezzo» письменник зобразив самого себе, розкрив власний внутрішній світ. Дійсно, новела є автобіографічною. Події Російської революції 1905-1907 років, нелюдські страждання поневоленого народу безмірно засмучували Михайла Коцюбинського, підривали його фізичне та моральне здоров’я. Письменник мріє покинути цей безглуздий жорстокий світ і вирушає до села Кононівка, куди був запрошений відомим українським меценатом Євгеном Чикаленком. Жива природа, гармонія й краса навколишнього світу поступово зцілюють змучену душу письменника, відновлюють його сили, дають наснагу й жагу до творчості. Митець готовий повернутися до міста, зустрітися з незгодами й несправедливістю, знову присвятити своє життя й свою працю боротьбі за кращу долю людей. Відпочинок допоміг Михайлу Михайловичу зрозуміти істинне призначення митця, який має словом захищати знедолених, забуваючи про власні болі й страждання.

Новела «Intermezzo» — це яскравий зразок модернізму в українській літературі. Неймовірне поєднання імпресіоністичних та символістських мотивів зачаровує читача, викликає хвилю миттєвих вражень та емоцій. Вдало підібрані художні засоби увиразнюють зображувані події. Хоча сюжет твору є безфабульним, читач перебуває в стані постійного напруження, з невимовною цікавістю споглядає за розвитком дії. Варто також відзначити той факт, що новела Коцюбинського є неперевершеним взірцем поєднання музичності та кольорового зображення. Як талановитий художник, письменник яскраво вимальовує образи природи й сам захоплюється створеною картиною. Крім того, Михайло Коцюбинський використовує прийом потоку свідомості, щоб показати цілісну картину світу крізь призму власного світобачення. Це зближує читачів із письменником, дає можливість подивитися на світ очами іншої людини — втомленої, але досвідченої й талановитої.

На мою думку, «Intermezzo» є найбільш психологічно глибоким твором, який мені довелося вивчати з курсу української літератури. Порушуючи багато актуальних і нині питань, новела змушує нас зазирнути й у власну душу, задуматися й переосмислити події, що відбуваються навколо нас.