Твір на тему: «Ставлення до природи, оптимізм, гуманне ставлення до людини» в усмішці Остапа Вишні «Сом»

Остап Вишня «Сом»

+6

Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість — радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили.

Тернистим був шлях гумориста. Він намагався писати правду. Але не всі твори його друкувалися, в багатьох текстах викидалися слова й навіть цілі абзаци. Усе це робилося через те, що писав Остап Вишня щиро, викривав бюрократів та підлабузників, хабарників і окозамилювачів, хапуг і п'яниць, розкрадачів народного майна й винищувачів природи. Але не тільки цим темам були присвячені гуморески й памфлети Вишні. Не забував він і про звичайний жарт над простими людьми. Автор сміявся із безграмотних і обмежених людей, із скупих і сердитих, цим самим возвеличуючи людей мужніх, нескорених, благородних, відданих своїй Батьківщині.

Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і проста людина з іскрометним почуттям гумору. У чому ж полягає його ліричність? Та, мабуть, у його світосприйманні. Він не просто милувався українською природою, він зачаровувався нею. Коли я читаю його твори, мені здається, що він навіть розумів її. Його прикраси, душевно-ліричні відступи присутні майже в кожному його творі, у кожній усмішці. Ці невеликі за розміром уривочки, як промінчики весняного сонечка, зігрівають читача, а сам текст роблять світлішими та теплішими.

Для мене найцікавішим твором є «Сом», у якому автор навчає людину не полювати, тобто знищувати природу, а навпаки — охороняти, берегти все живе. Автор замислюється над такими одвічними проблемами, як єдність людини й природи, людина й вічність буття.

Сам Павло Михайлович з великою любов’ю описує живі картини природи, передає внутрішній стан, психологічний настрій мисливця перед відкритим полюванням, детально описує сам процес вистежування сома. А з якою точністю автор передає процес підготовки до рибної ловлі! Виявляється, головним тут є не самі вудки, а те, що покладено в торбу для обіду.

В усмішці «Сом» зображено лише доброзичливий сміх у ставленні до мисливців, ми милуємося прекрасними картинами нашої мальовничої України, замислюємося над болючими проблемами екології.

Отже, усмішку «Сом» можна справедливо назвати шедеврами гумору й лірики, яскравою сторінкою не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й в усій українській літературі. І не слід забувати, що кожен рядочок сповнений мудрості й глибокого змісту, які може зрозуміти не кожен.