Твір на тему: «Ознаки модернізму» у творі «Я (Романтика)»

Микола Григорович Хвильовий «Я (Романтика)»

-1

Миколу Хвильового, як і багатьох інших письменників «розстріляного відродження» відносять до творців у жанрі модернізму. Цей митець писав переважно імпресіоністські твори, і його новела «Я (Романтика)» не є винятком, адже містить класичні ознаки цього напряму.

По-перше, для цієї течії форма є навіть важливішою, ніж зміст. Хвильовий написав історію пересічної для двадцятих років душі в жанрі новели, що є типовим для письменників модерністів.

По-друге, у центрі новели лежить сповідь чекіста, який ще не остаточно втратив звичайні людські почуття. «Я чекіст, але й людина», — говорив головний герой. Уже з перших рядків ми можемо відслідкувати так зване роздвоєння особистості головного героя, «мятежного сина», який любить свою матір і довіряє їй свої печалі, та безжалісного чекіста, вірного партії голови трибуналу, який присуджує смертні кари кожного дня. У творі показується боротьба в душі «Я», приділяється велика увага внутрішньому світу цієї особистості, що є головною ознакою модерністського твору. Писавши цю новелу, Хвильовий орієнтувався на почуття свого героя, а не на сюжет, що теж вказує на імпресіонізм.

Іще одною рисою імпресіонізму є те, що часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа. Дійсно, автор застосовує модерністський метод «потоку свідомості»: ми маємо можливість бачити й розуміти, про що думає й що відчуває «Я» в певний момент свого життя, як він ставиться до своїх колег, як знесилюється його душа від щоденних катувань безневинних людей. Також герой не має за мету змінити систему чи лад у суспільстві, ми бачимо його, як пасивну особистість, яка просто сприймає навколишній світ. Точніше, він не сприймає його повністю: «я» дійшов до межі, а його відчай призводить до саморуйнування. Таке зображення є типовим для письменників-модерністів.

Присвята цієї новели «Цвітові яблуні» (твору видатного імпресіоніста Михайла Коцюбинського) теж яскраво вказує на течію, у якій писав автор.

У «Я (Романтиці)» присутня велика кількість символів. Наприклад, образ матері «Я» Марії перегукується з біблійною особою Марії, матері Ісуса Христа, що уособлює доброту й відданість, жіночність. Полки версальців безперервно атакують загони інсургентів. У Хвильового інсургент — це борець за незалежність, солдат революції, а версальці — озвірілі, оскаженілі контрреволюціонери. Читаємо: «відправити в штаб Духоніна», тобто розстріляти, бо саме цей начальник штабу і головнокомандувач російської армії не визнавав революції в Мотилеві. Синедріон — вищий державний орган з політичними й судовими функціями в древній Іудеї, у Хвильового — рада, що вершить страшний суд над мирним населенням.

Новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового однозначно варта вашої уваги. Прочитайте, і ви обов’язково переконаєтесь у геніальності цього твору.