Твір на тему: «Наталка та Маруся — уособлення високих морально-етичних якостей простої людини» за творчістю Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка


Рейтинг твору 3.96 на основі 265 голосів


В українській літературі є чимало жіночих образів, які зачаровують читача своєю душевною красою та моральною чистотою. Кожен письменник створив свій неповторний образ ідеальної української жінки. Одними з найкращих у цій справі виявилися Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко.

Іван Котляревський — відомий майстер слова, якого справедливо вважають зачинателем сучасної української літератури, автор багатьох високохудожніх творів, одним із яких є п’єса «Наталка Полтавка». Написана живою народною мовою, ця п’єса є популярною й сьогодні. Причиною цієї популярності є не лише захопливий сюжет, а й зображення яскравих народних характерів. Головною героїнею твору є молода дівчина, на ймення Наталка, що проживає разом зі своєю матір’ю в злиднях і нестатках. Наталка змальована як працьовита й кмітлива молодиця, яка любить свою матір і глибоко шанує старших людей. Читач одразу може помітити чесність і сердечну чистоту, духовну збагаченість дівчини. Характер героїні розкривається також через її стосунки з іншими людьми, зокрема ми дізнаємося, що Наталка гаряче закохана в Петра, бідного хлопця-сироту, який мандрує світом у пошуках засобів до існування, щоб вдовольнити заможного батька Наталки й одружитися зі своєю коханою. Петро навіть не здогадується, що суворий і жадібний Наталчин батько помер, а зараз дівчина страждає від матеріальної скрути й самотності. Ситуація загострюється, коли до гарної та чесної Наталки починає залицятися нахабний возний Тетерваковський. Але дівчина чинить завзятий опір, вона впевнено бореться за власне щастя й кохання. Врешті-решт, Наталка й Петро зустрічаються й продовжують цю боротьбу разом. Закоханим вдалося подолати усі перешкоди на шляху до сімейного щастя. Я впевнена, що образ Наталки є уособленням найкращих рис нашого народу й високих морально-етичних якостей простої людини.

Григорій Квітка-Основ’яненко у своїй сентиментально-реалістичній повісті «Маруся» також зобразив власний ідеал дівочої краси. Митець поклав собі за мету відтворити душевну красу й високу моральну чистоту українського селянства. Я вважаю, що він гідно виконав це завдання. Читачі милуються зовнішньою й внутрішньою красою головної героїні, радіють разом із нею й співчувають її нещастю. Маруся з дитинства була спокійною, слухняною, сором’язливою дівчинкою, завжди допомагала своїм батькам, шанувала їх. Вона щиро вірила в Бога й ходила до церкви. Закохавшись з першого погляду в молодого парубка Василя, дівчина спочатку не розуміє своїх почуттів, але згодом пізнає радість щирого взаємного кохання. Вірність Марусі, її відданість і чесність неодмінно заслуговують на повагу. По-сентиментальному ідеалізований образ Марусі має особливу привабливість для читачів, адже героїня є чудовим прикладом для наслідування кожній порядній дівчині.

Маруся Дрот і Наталка Полтавка мають чимало спільного, але все ж таки кожна з них є особливою й по-своєму прекрасною.