Твір на тему: «Сенс життя зі сторони Тараса Григоровича Шевченка та Лесі Українки»

+2

Порівнювати двох видатних письменників, громадських діячів, яких знає кожен українець із раннього дитинства, — справа нелегка. Стає ще складніше, коли доводиться порівнювати сенс життя цих двох людей. На перший погляд, вони абсолютно різні за будь-яким критерієм: періодом і місцем проживання, обставинами, за яких почали творчу діяльність, стилем творів, характерами. Світ побачив творчість Тараса Григоровича на кілька десятиліть раніше, ніж Лесі Українки. Великий Кобзар ріс кріпаком, став сиротою в дитинстві й жив скромно, а Леся була вільною з народження й мала велику, достатньо заможну сім’ю. Що ж насправді спільного між ними двома?

Тому, хто знайомий із творчістю обох, помітний спільний провідний мотив захоплення батьківщиною і мотив незламної віри в силу волі. Остання в кожного була своя. Леся Українка боролася з тяжкою хворобою за життя, Шевченко відстоював власні переконання, особисту свободу. І він, і вона могли провести життя зовсім інакше, не намагаючись проявити себе в літературі. Ось тут і проявляється сенс життя цих двох великих людей. Творити, виражати світобачення через мистецтво. Адже шевченкова спадщина, окрім літературних творів, налічує кількадесят малярських ескізів і повноцінних картин. Але головне — у віршах та поемах. Поет піднімає безліч проблем, таких як принизливе ставлення до українців з боку царської влади, зубожіння селян, сувора цензура, за допомогою якої правляча верхівка намагалася приховати реальний стан речей. Згадує знедолених закріпачених людей, бо сам значну частину життя до них належав.

Відомо, що Тарас Григорович міг би жити в оточенні інтелігенції, малювати і не перейматися своїм майбутнім, не хвилюватися так відчайдушно за народ. Тоді б йому не довелося стати вигнанцем із рідної країни, не жив би він довгі роки в засланні. Однак не міг Шевченко мовчати. Раз за разом він звертався до наступних поколінь із рядків своїх віршів з надією на те, що вони зможуть щось змінити. Поет хотів бачити країну вільною і процвітаючою, але знав, що пройде не одне десятиліття, поки так буде.

Леся Українка була більш схильна описувати красу природи, в першу чергу рідного краю. Важливе місце у її творчості займає опис власної боротьби з хворобою, бажання жити. Ця горда жінка до останнього вірила в найкраще, не здавалася і була прикладом для інших.

Хоч тематика дещо відрізнялася, але кожен із них намагався виразити свою життєву позицію таким чином. Висновок тут очевидний: сенс життя двох видатних людей полягав у їхній творчості.