Твір на тему: «Моє ставлення до патріотизму»

+3

Дуже непросто осмислювати такі абстрактні поняття, як патріотизм, любов, відданість, чесність. Хоча кожен більш-менш і розуміє, що вони означають, та все ж таки вкладає в них щось своє. Цих понять не можна торкнутися чи побачити. Це незримі, але реальні явища, які наповнюють наші життя сенсом та роблять з нас справжніх людей.

Патріотизм, насамперед, має на увазі любов до Батьківщини. Рідний край для кожної людини – наймиліший та найдорожчий серцю. Це та земля, на якій вона з’явилася на світ, де минули її дитячі роки, де живуть її рідні та найближчі люди. Це природні, зрозумілі кожному почуття. З часом, коли людина дорослішає, ці почуття поширюються на всю країну, де вона живе, на людей, які створюють спільну культуру та розмовляють однією мовою. Бо все це об’єднує, робить людей близькими між собою. Країна нагадує велику родину, у якій всі живуть спільними проблемами та радощами. Саме тому ми відчуваємо свою відповідальність та причетність до всього, що відбувається у державі, саме тому ми не байдужі до того, як ставляться у світі до нашої Батьківщини. Особисто для мене патріотизм – це не просто почуття, це, насамперед, дія, спрямована на те, щоб українському народові було добре жити у нашій рідній країні.

Патріотизм людини має приносити благо її Батьківщині. У країні повинні бути розумні політики, видатні митці, талановиті вчені, спортсмени та прості люди, які, в першу чергу, будуть дбати про свою Вітчизну. Ми будуємо, працюємо, вчимося, творимо, винаходимо, прикрашаємо, перемагаємо. Коли кожен буде досягати успіху у своєму житті, він, тим самим, буде допомагати створювати успіх цілої країни. Оце, на мій погляд, і є справжній патріотизм. Великі сини та дочки нашої держави – Володимир Великий, Тарас Шевченко, Леся Українка, Василь Стус, Сергій Корольов, Яна Кличко, Ганна Безсонова та багато інших, здійснили свій патріотичний внесок у розвиток і прославлення нашої країни.

Але не всі сприймають патріотизм як вдячне ставлення. Якщо країна занурена в соціальну несправедливість, безправ’я, політичний безлад, якщо неможливо працювати і займатися творчістю, то деякі люди залишають Батьківщину та шукають щастя на стороні. І хоч любов до рідного краю залишається у них у душі, вони не спроможні зробити нічого для її добробуту.

Патріотичне почуття є у кожної людини, але, перш за все, всі ми повинні зробити щось добре та важливе для своєї країни. Однак, будь-які почуття повинні бути взаємними. І кожен з нас хоче відчувати, що він так само потрібен своїй Батьківщині. Тільки тоді він з великим натхненням буде сприяти її процвітанню.