Твір на тему: «Мої враження від поїздки на Запорізьку Січ»

+3

Однією з найвідоміших пам’яток славетної української історії є відтворена в наші часи Запорізька Січ, розташована на північно-східному узбережжі острова Хортиця. Саме тут можна поринути у події давнього минулого, насолодитися атмосферою козацьких розваг і свободи, подивитися коротенькі вистави за участю запорожців, покататися на конях або просто спостерігати за життям Запорізької Січі, до найменших деталей відтвореним співробітниками історичного комплексу.

Побувавши на острові Хортиця, я дізнався багато цікавого про історію козаччини, про відтворення фортеці і побут наших славетних предків. Виявляється, засновником і першим спонсором історичного комплексу став металургійний комбінат «Запоріжсталь». Поступово споруди Січі стали поповнюватися, а значного оновлення козацьке містечко отримало під час зйомок художнього фільму «Тарас Бульба» за однойменним твором М. В. Гоголя. Усі декорації, які було відбудовано дивовижно реалістично, залишилися на острові і увійшли до історичного комплексу.

Коли входиш у ворота фортеці, то одразу ж потрапляєш до передмістя під назвою Великий Кіш, де селилися ремісники. Тут я побачив традиційні козацькі курені, зимівники старших, більш поважних козаків, а також насолодився дуже цікавою експозицією народних українських ремесел і промислів. Просто у дворі я спостерігав, як виблискував на сонці ковальський молот, що відбивав на дзвінкому залізі якийсь невідомий марш, а потім дивився, як поруч з ковалем гончар весело крутив в руках шматок глини і дивовижним чином перетворював його на невеличкий глечик.

Як не дивно, містечко не стоїть на місці, а живе таким самим життям, як і за часыв козаччини. Тут можна почути гомін дітей, сміх дорослих, іржання коней, з якими сучасні козаки вправляться так само вправно, як і їхні предки. У глибині козацького передмістя можна побачити вхід у фортецю, оточену високим частоколом. Виявляється, що у давнину на вершечках таких веж сиділи козаки, що спостерігали за навколлишньою місцевістю і у разі появи ворога одразу ж повідомляли своїх побратимів.

В центрі майдану розташувалася домівка кошового і арсенал з самопалами та бойовими гарматами. А навколо арсеналу стоять курені, в яких жили козаки. У кожному з них гуртувалися українці з певних місцевостей. Вони разом жили, працювали і брали участь у боях. Але для того, щоб стати козаком, потрібно було продемонструвати свою силу і хоробрість, а також заслужити козацьке ім’я, яке міг отримати кожен, хто був прийнятий до Січі.

Екскурсія до Запорізької Січі залишила мені багато незабутніх вражень. Я на яскравому прикладі побачив, як жили козаки, якими сміливими, відважними і згуртованими були наші предки. Я зрозумів, що їхнє життя гідне бути прикладом нашим сучасникам, а устрій Січі – прикладом побудови нашого суспільства.