Твір на тему: «Роздуми над новелою Г. Косинки «У житах»

-2

Важким, тривожним і повним суперечностей постає перед нами революційний та пореволюційний час життя України минулого століття, про який ми дізнаємося з творів українських письменників, життя та творча діяльність яких припала на 1920-1930 роки, що були безпосередніми свідками тих подій. Серед цих письменників був і Григорій Косинка, новели якого розповідають саме про ту страшну добу і посідають важливе місце серед реалістичних історій про час і людину. Найглибшого розкриття ця проблематика знайшла у невеличкій новелі Г. Косинки «У житах».

В новелі «У житах» розповідається усього про один «щасливий день» із життя головного героя твору дезертира Корнія Дзика. Дезертиром цього українського сільського хлопця можна назвати лише умовно, адже так називають тих, хто зрікається боротьби за свою Батьківщину, за свій народ. А Корній потрапив у банду отамана Гострого не зі своєї волі, тому й залишив він це «військо» і переховувався в житах. Тому й не слід вважати Корнія виключно поганою людиною, адже він не погодився вбивати своїх співвітчизників заради наживи і навіть заради сумнівної ідеї.

В житах — це не тільки назва новели, не лише місце подій, це ще й багатозначний символ, який уособив у собі тогочасне селянське життя, становлення селянина як людини, ставлення його до своїх співвітчизників, до навколишнього світу. До того, що молодий, доброзичливий юнак змушений ловити коротку, можливо, останню щасливу у його житті мить, призвела деморалізована більшовицька ідеологія. Неспокій тривожить серце та душу Корнія, йому «до болі стає сумно», коли він згадує про розстріл бандою комуніста Матвія Киянчука.

Саме в житах знаходить Корнія його колишня наречена Уляна, яка йшла до матері в сусідське село Чорносливку. Через свою бідність Уляна була змушена вийти за багатого нелюба Дзюбу, але вона все одно кохала Корнія. Після випадкової зустрічі закохані немов сп’яніли від щастя, в житах їхня доля і загубилася. І що станеться з ними далі, так і залишається невідомим, адже світовідчуття головного героя новели автор сконцентрував на одній миті. Саме тому події в новелі мають такий контрастний характер.

Ідея новели Г. Косинки «У житах» — з’ясування сенсу життя людини. Адже майже кожна людина живе для того, щоб дочекатися однієї єдиної миті щастя. Це наштовхує на думку, що життя кожну мить ставить людину перед вибором, як і головного героя твору. Для нього після зустрічі з колишньою нареченою і він сам, і Уляна, і жита стали єдиним мірилом буття у цьому світі, а все інше відійшло на другий план. Корнію дуже не хотілося згадувати про розстріл комуніста Матвія, в якому він, можливо, брав участь, про те, що так мучило його совість. Корній молодий та іронічний: «ми, дезертири, — народ бойовий», але спраглий до нормального життя: «Мені хочеться співати, як співають старі, коли згадають молодість, а я ще хочу співати!»