Твір на тему: «Поезії В. Герасим’юка «Перший сніг», «Жива ватра», «Чоловічий танець»

+1

Поетична творчість «вісімдесятників» взагалі і творчість талановитого українського поета В. Герасим’юка має філософську направленість і насичена символічним образами та прихованим змістом. Дослідниками відзначається вплив етнічних гуцульських творів, міфів та легенд на світосприйняття цього митця, який досить часто звертався до міфологічних образів, серед яких образи землі, повітря, вогню, води і, навіть, світового дерева.

Наприклад, у вірші В. Герасим’юка «Перший сніг» пошук істини символізує образ води, а, точніше, образ снігу. Як відомо, перший сніг завжди незвичайно чистий, кожен раз, коли він вкриває землю, здається, ніби сама природа робить перший глибокий і вільний подих у прозоре зимове повітря. У цьому творі автор порівнює перший сніг з пророком, у якого, на жаль, «серце хворе», бо воно понівечене біллю за рідний народ. Ліричний герой поезії має душевний поклик до сумного прозріння і очищення:

«Йде перший сніг на поклик мій.

Такий, можливо, вперше».

В іншій, не менш цікавій поезії під назвою «Жива ватра» В. Герасим’юк створює власний поетичний міф. У значенні «живого вогню» в цій поезії виступає «ватра», яка живе дуже довго і «помирає тільки раз». Добування вогню на полонині завжди вважалося ритуалом очищення оточуючого простору. Тому не випадково у поезії з’являється образ неба і «високого пасовиська» як Суду Божого, а також образ священних гір, зокрема, біблійного Синаю. Поет застерігає, що дуже небезпечно перетворюватися на бездумну отару, розмивати своє людське єство і забувати про національне коріння, бо це приведе до духовної смерті. Внутрішній ритм поезії «Жива ватра» розповідний, він наділений ознаками народних притч і легенд. Сам В. Герасим’юк стверджував, що більшість його поетичних творів медитативні.

Такі ж само ознаки має і поезія «Чоловічий танець». В останніх рядках цього вірша вгадується символічний образ Ісуса Христа. Українські чоловіки, так само, як і син Божий, були змушені постійно виборювати свою незалежність, досить часто ризикуючи своїм життям. Так само українські чоловіки були змушені хоча б раз у житті відчути, як «тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки, як тяжко почати й зупинити цей танець», хоча б раз повинні були змішати «із ближніми піт і кров».

У більшості поезій В. Герасим’юка відчувається зв'язок різноманітних поетичних вимірів, своєрідна генетична безперервність, яка об’єднує внутрішні переживання автора і читачів, як говорить сам митець – нерв твору. У неперевершених творах цього талановитого українського поета міфологічні символи і біблійні образи набувають нових, більш широких значень, спонукають читачів до філософських міркувань та роздумів над важливими життєвими питаннями.