Твір на тему: «Характеристика драми І. Карпенка-Карого «Наймичка»

-2

Жінка – це мати, дружина, наречена, сестра, дочка і невістка. Кожна жінка, несучи на собі моральну відповідальність за благополуччя близьких людей, досить часто залишається на самоті зі своїми складними проблемами: сімейною тиранією, побутовими забобонами, пресом соціальної нерівності, залежністю від різних сімейних обставин, відповідальністю за благополуччя близьких та рідних.

У змалюванні нелегкої, часто трагічної долі у творах великого Кобзаря традиції української літератури продовжив талановитий український письменник і драматург І. Карпенко-Карий.

У своїх творах цей митець зобразив життя і розкрив проблеми жіноцтва у середині ХІХ – на початку ХХ століття. Зображуючи образи українських жінок, І. Карпенко-Карий не тільки вболівав за важку жіночу долю, а й запитував у суспільства, хто винен у тому положенні, яке склалося. Це актуальне на ті часи соціальне та політичне питання письменник переніс у площину побутових взаємовідносин, зумовлених як суспільними, так і моральними чинниками.

З-під пера талановитого митця вийшло багато драматичних творів, серед яких і драма «Наймичка». Загалом, звичайна в ті часи і нескладна історія про зведення беззахисної юної дівчини багатієм набула широкого узагальнення. Письменник трактує цю тему по-своєму і засуджує розтлінну мораль тих, хто тримає в своїх руках владу, багатство і гроші.

Образ головної героїні драми Харитини виписаний автором у кращих традиціях української літератури. Вона сирота, яка живе серед чужих їй людей, її щодня кривдять і за неї нікому заступитися. Дівчина змушена терпіти, бо сподіватися їй ні на кого. Її становище, її майбутнє, як і минуле, таке ж саме безрадісне.

Цим скористувався морально розбещений і підступний багатій Цокуль, який зробив Харитину своєю коханкою. Щира і довірлива дівчина повірила йому, сподіваючись на щастя. Та Цокуль не лише знівечив життя беззахисній наймичці, а й навчив її лицемірити і брехати. Але Харитина виявила моральну вищість перед блудником і рішуче відкинула його поради, затаврувавши цього хижака правдивим словами: «Я все кину вам під ноги, не треба мені нічого вашого! Воно давить мене, дихати не можу. Я була обшарпана, та зате у вічі сміливо дивилася всім».

У своїй драмі І. Карпенко-Карий викрив розтлінну, огидну мораль тих, хто накопичив багатство неправедним шляхом і, немов отримав своїм багатством право на розбещеність, безкарність і вседозволеність. Нормою їхнього життя було знівечення долі іншої людини задля миттєвої власної втіхи. На жаль, такі ж само морально знівечені люди живуть і сьогодні, тому драма «наймичка» залишається актуальною й зараз.