Твір на тему: «Ми – українці» за поезією В. Голобородько «Ми йдемо»

+1

Україна… Край неповторної краси і великої недолі, волелюбного лицарства і неперевершеної пісні, край з багатою і на радість, і на криваві події славетною історією. Але найбільше багатство нашої Батьківщини – це віддані сини і дочки землі української. Саме про них, про українців, які гордо прямують по шляху до свободи та незалежності, писав у своєму вірші «Ми йдемо» талановитий український поет Василь Голобородько:

«Ми йдемо по Україні:

від степів до гір,

від лісів до морів — звідусіль

виходимо на прадавні шляхи,

і немає нам ліку».

Нелегка доля судилася нашим предкам, але наші співвітчизники ніколи не здавалися та йшли, не роздумуючи, у любий, найкривавіший бій. Неможливо знищити той народ, який готовий віддати навіть життя заради щастя і свободи своєї Батьківщини, у серці якого палає передане предками невгасиме полум’я любові до рідного краю, до України.

«Ми чинимо волю наших прадідів,

це вони нас послали у путь,

щоб ми йшли нашою віковічною землею».

У цьому визвольному поході українці повинні обов’язково перебороти всі труднощі і вистояти. Адже його головна ціль – панування на нашій землі чесності, порядності і доброти, щастя і радості. Ми повинні бути гордими, що наша рідна Україна впевнено утверджує себе на світовій мапі, а наша рідна мова користується все більшою пошаною не тільки у нашій країні, а й далеко за її межами.

Подивіться уважно на карту, і там ви побачите землю, де з давніх-давен жив, живе і буде жити український народ. Я щиро вірю в те, що вже через кілька років, коли наше покоління міцно стане на ноги, Україна буде однією з наймогутніших держав Європи і світу. А наш святий обов’язок зараз і в майбутньому – відродження Батьківщини для злагоди і щастя. Тож зробимо для майбутнього нашої держави усе можливе, тож прислухаємося до простих, але таких зворушливих рядків з поезії В. Голобородько «Ми йдемо»:

«Ми йдемо по Україні,

пов'язані вишиваними дівочими руками рушниками,

і радість сяє в наших очах!».