Твір на тему: «Народні оповідання» Марка Вовчка – гірка правда життя»

«Народні оповідання» талановитої української письменниці Марка Вовчка складаються з двох томів окремих невеликих оповідей: «Ледащиця», «Не до пари», «Два сини», «Сон», «Горпина», «Свекруха», «Одарка», «Чумак», «Козачка», «Сестра» та інших. Більшість цих оповідань побудована як оповідь від першої особи. Це допомагає краще зрозуміти події, що відбуваються, зрозуміти, що зі сторінок творів письменниці на читача дивляться реальні люди, які самі, сміючись і плачучи, зітхаючи і знизуючи плечима, розповідають про своє нелегке життя.

У попередніх класах мені вже доводилося читати твори Марка Вовчка, але «Народні оповідання» видалися мені значно цікавішими і більш оригінальними. Мабуть, це враження складається завдяки тому, що письменниця не дублює жодного сюжету, усі її оповіді неповторні, як неповторне і життя кожної людини, а доля кожного з героїв її оповідань незвичайна і не схожа на долі інших.

Найбільше з циклу «Народних оповідань» Марка Вовчка мене вразив твір під назвою «Ледащиця». В ньому розповідається історія життя дівчини Насті та її матері Чайчихи. Настя була чистою серцем, розумною і життєрадісною дівчиною, але побої та знущання, важка праця на чужу людину, кріпацтво не просто принижували її, вони зламали дівчину.

Мати Насті Чайчиха була мовчазною, похмурою та постійно сумною жінкою. Але після того, як вона отримала довгоочікувану волю, вираз її обличчя одразу ж змінився. Жінка немов оновилася і стала дивитися на світ лагідно і приязно.

Настя прагнула до свободи, та, на жаль, воля Насті далася дуже дорогою ціною. Ошукана і зраджена паничем, дівчина народила дитину, яка з часом померла. Не в змозі витримати смерті дитини і брехні, що її оточувала, Настя збожеволіла.

Найбільше у цьому оповіданні вражає усвідомлення того, що історія життя Насті за часів кріпацтва не була надзвичайним і нетиповим випадком, а була поширеним явищем. Ще гіршим було те, що тодішній соціальний лад, який морально і фізично калічив та вбивав людей, вважався нормальним і проіснував досить довго. На щастя, ті страшні часи вже давно минули і сьогодні ми вільні громадяни незалежної країни.

На менш захоплюючими та вражаючими є й інші твори з «Народних оповідань» Марка Вовчка. Через майстерність письменниці у художніх деталях та мові, через емоційність і напруженість сюжетів їх дуже цікаво читати. Герої її оповідань через їхню нелегку долю викликають співчуття, але більш важливе те, що вони втілюють у собі нестримне прагнення до свободи та справедливості, які були в усі часи притаманні волелюбному українському народові.