Твір на тему: «Мисливські усмішки» Остапа Вишні»

+5

Читаючи дотепні «Мисливські усмішки» Остапа Вишні, розумієш, наскільки сильно цей талановитий український гуморист любив природу. Як згадують друзі письменника, він із задоволенням ходив на полювання, але у тварину він не вистрілив жодного разу. Знайомі Остапа Вишні по-дружньому кепкували з його мисливських «подвигів». Та всі добре розуміли, що духовне єднання з природою і рідною землею заспокоювало та гармонізувало душу письменника, а спостереження за рослинами і тваринами приносило йому радість.

Остапу Вишні довелося жити та творити у досить складний час, і лише на полюванні він міг відпочивати душею від часто несправедливого, напруженого життя, від ідеологічної сліпоти суспільства, постійних переслідувань і тиску. Свої спостереження і враження письменник відтворював в оповіданнях, гуморесках та усмішках, серед яких найбільш відомі «Мисливські усмішки». В цих коротких оповідях Остап Вишня дає жартівливі поради мисливцям, лірично і тонко змальовує неповторну красу української природи. Наприклад, в усмішці «Як варити і їсти суп із дикої качки» автор радить на полювання, крім рушниці, брати «інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори».

Не менш цікаво у своїх усмішках Остап Вишня описує звірів і птахів, наводить стислі, але дуже влучні характеристики їхньої «зовнішності» і «вдачі». Яскраві й колоритні виходять у гумориста й образи мисливців, які стають героями його оповідей про пригоди на природі. Остап Вишня у своїх «Мисливських усмішках» писав: «Спільна для всіх мисливських оповідань риса — це те, що всі вони факти, що все це насправді було, що «розкажу», то не повірите, але це факт!»

Але поряд з доброзичливими описами мисливців і тварин, поряд з ліричними описами неповторних картин природи, в «Мисливських усмішках» можна знайти категоричний та різкий протест проти халатного ставлення до природи, проти її знищення, проти браконьєрства. Наприклад, описуючи такого браконьєра в своїй усмішці «Дика роза», Остап Вишня пише, що браконьєр схожий на людину тільки зовні, а на справді в нього немає ні жалості, ні суму, ні серця, тільки хитрість в очах.

Прочитавши «Мисливські усмішки», я був у захваті від цієї книжки, від цікавих сюжетів усмішок, і красивої мови та гумористичного таланту письменника. Я думаю, що з творчістю Остапа Вишні повинен бути знайомий кожен з нас, адже його гумористичні твори не тільки покращують настрій, а й вчать дбайливому ставленню до природи, любові до рідної землі, «до сонця, до вітру, до зеленого листу».