Твір на тему: «Життя і творчість Олени Теліги»

+4

Хочу жити, аж життя не зломить.
Рватись вгору чи летіть в безодню.
О. Теліга

Олена Теліга народилася в Петербурзі, але невдовзі її родина переїхала до Києва, де й залишилася. Деякий час батько майбутньої поетеси займав посаду міністра УНР, але потім був змушений покинути Україну і емігрувати до Чехословаччини. Перебралася за кордон і Олена з матір’ю. У Празі вона потоваришувала з представниками так званої «празької школи», поетами Леонідом Мосендзом, Олегом Ольжичем, Євгеном Маланюком. Саме вони стали своєрідним «каталізатором» творчого розвитку поетеси і навчили Олену відчувати усі тонкощі рідної української мови.

Слід сказати, що творча спадщина Олени Теліги досить невелика. Невелика вона тому, що поетеса ставила дуже високі вимоги до своїх поетичних творів, шукала найточніших виразів і ретельно добирала кожне слово. Її поезії стрункі, сильні, чіткі, але в той же час вони сповнені рухом, пристрастю, життєвою енергією. Дуже точно поетичні твори Олени Теліги охарактеризував літературний критик Б. Рубчак: «Це лірика замріяної, примхливої, гордої, пристрасної і дуже романтичної жінки». У колі та тематиці ідей її творів добре відчувається дух «вічно жіночого». Відчувається він і в поезії «Сучасникам», в якій поетеса пише:

«Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому є й моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі».

У цьому вірші добре простежується бажання жити, любов до життя і життєва енергія. Саме ця поезія найбільш повно розкриває життєвий принцип поетеси:

«Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, - я тверда й сувора».

«Суворою» і «твердою» стала Олена Теліга, коли зрозуміла, що її рідний український народ розірваний між двома імперіями. Усі свої сили вона спрямувала на боротьбу за національне визволення. Поетеса була членом ОУН і активісткою українського національного руху. Під час окупації Києва в роки Великої Вітчизняної війни вона переїхала до столиці, де створила Спілку українських письменників, плекала творчі кадри, випускала журнали і газети.

У 1942 році вона була заарештована і невдовзі розстріляна у Бабиному Яру. Олена Теліга не дожила до свого 35-річчя п’ять місяців. Вона була мужньою жінкою, яка свідомо обрала небезпечний і тернистий шлях боротьби в ім’я визволення нашої Батьківщини.