Твір на тему: «Чи були у запорожців підводні човни?» за казкою О. Сенатович «Малий Віз»

-2

Казка «Малий Віз» талановитої української письменниці Оксани Сенатович гармонійно поєднала в собі українську міфологію й оповідання про запорізьких козаків.

«Зорі з червневого неба відбивалися в озері, здавалося, що озеро — це небо. Дмитрик полетів, намацав ногою дно того неба, розплющив очі. Вхопився за дишель Малого Воза і дістався на ньому додому. Та тільки-но заснув у своєму ліжку, як закрутилися Возові колеса і повезли хлопчика у невідоме».

Так починаються пригоди героя казки десятирічного хлопчика Дмитрика. І це не дивно, адже зоряне небо завжди притягувало до себе погляди і мрії людей. Ще в далеку давнину українці називали сузір’я Малої Ведмедиці Малим Возом. Як стверджують українські легенди, саме на тому Возі чумаки їздили за сіллю. Ось і утворився на небі Чумацький Шлях, який був дуже схожий на розсипану на дорозі сіль. Так ненав’язливо легенди і фольклорні оповіді, немов квіти у вінку, вплелися у казку Оксани Сенатович «Малий Віз».

З Малого Воза Дмитрик побачив, як козаки варили куліш. Хлопчик хотів приєднатися до запоріжців, але ті відмовили, сказавши, що лежнів не беруть до свого товариства. А якщо той буде набридати, то відгонять його шаблями. Дмитрик, який у цей час лежав на ліжку, навіть упав від несподіванки. Адже він не був ледарем і неробою.

Дмитрик дуже хотів знати подробиці життя козаків. Козаки зрозуміли, з ким мають справу і, запросивши хлопчика до свого гурту, дали йому ложку, щоб той покуштував справжню козацьку кашу. Дмитрик розповів козакам, що шукає славетного отамана Сірка, щоб почути від нього відповідь на дуже важливе для хлопчика питання: чи мали запорізькі козаки підводні човни? Від несподіваного запитання козаки переглянулися між собою, а потім пояснили, що зараз Івана Сірка немає на місці.

Козаки запросили Дмитрика до свого човна, який здався хлопчикові схожим на велику черепаху. Та на цей човен Дмитрик так і не потрапив. Козаки наказали йому швидко лягати у ліжко, бо дуже скоро повинна була вистрілити козацька ракета, і хлопчику доведеться просинатися. Дмитрик був ошелешений: виявляється, у козаків були ще й ракети!

Саме в таких цікавих казках Оксана Сенатович та багато інших українських письменників прагнули якомога міцніше пов’язати сучасність і славетне минуле нашого народу. І хоча у художніх творах козаків ідеалізували, приписували їм чарівні можливості і дивовижні винаходи, але вони завжди були, є і будуть взірцем для українських хлопчаків.