Твір на тему: «Я – громадянин України»

+10

Мені випало щастя народитися у вільній і незалежній Україні, яка ще якихось двадцять п'ять тому була складовою гігантської тоталітарної держави — Радянського Союзу. Я не можу сказати, як би мені жилося у ті часи, але я не маю ніякого сумніву, що краще мати вільну Батьківщину.

Я непогано вчусь і добре знаю історію своєї країни. Знаю, що історичні корені нашої держави сягають дуже давніх часів. Український народ відомий своєю незнищенністю і нездоланністю, могутньою Київською Руссю, а також першим великим осередком з демократичним устроєм — Запорізькою Січчю. Я пишаюся тим, що народився і живу в Україні. Це молода, але ініціативна країна, яка має відданих синів, здатних захищати її інтереси та незалежність будь-якою ціною.

Сучасне українське суспільство потребує освіченості і активності, вміння жити і працювати в умовах справжньої ринкової економіки і зростаючої відповідальності кожного громадянина, в умовах демократизації і руху в європейському напрямку. Нам необхідне вміння швидко адаптуватися до нових умов, орієнтуватися в незвичних ситуаціях, встановлювати контакти з іншими людьми.

На мій погляд, найголовнішою складовою свідомості громадянина є моральність, тобто гуманістичні риси, які поєднують в собі загальнолюдські й національні цінності. Це любов і повага до своїх батьків, до своєї родини, терпимість до людей, гідність, справедливість, працелюбність, правдивість, чесність, совість, толерантність, милосердя, чуйність, увага й доброта. Такі цінності визначають рівень культурності людини.

Сучасний вибір нашої країни пов'язаний із демократичними орієнтирами, тому ми повинні мати чіткі уявлення про власні права й обов’язки, знати суть побудови громадянського суспільства, закономірність його розвитку і специфічні риси. Я вважаю дуже важливим, щоб кожен з нас розумів необхідність ініціативи й трудової активності. Не менш важливо, щоб і держава надавала підтримку молодому поколінню і допомагала нам реалізовувати свої мрії у життя. Ми, зі свого боку, повинні бути готовими до соціальної адаптації й творчості, до самореалізації й конкуренції в умовах ринкових відносин.

Я сподіваюсь, що в майбутньому будуть захищені усі верстви населення, будуть розвиватися соціальні програми. Я впевнений, що дуже скоро будуть створені такі умови, коли дитина не буде чути про війну, буде посміхатися не тільки на свята, а й щодня.

Ніхто краще не розуміє один одного, ніж матір і дитина. Розуміє нас і Україна, адже ми її діти, ми її майбутнє і надія. Саме нам доведеться будувати економічно розвинену, могутню демократичну державу, саме нас чекають великі звершення, і саме у нас усе попереду!