Твір-роздум на тему: «Роздуми над творчою спадщиною В. Поліщука»

+1

Творчі здобутки письменника невіддільні від епохи, у яку йому доводиться жити і творити. На долю будь-якого митця, як і на долю його народу, випадає багато важких випробувань. У випадку з В. Поліщуком – це Перша світова війна, революція 1917 року, громадянська війна і період сталінських репресій.

Творчість В. Поліщука була особливо популярною у 20-30-х роках минулого століття. Тоді ім’я письменника було відомим, а його твори часто з’являлися на сторінках газет і журналів. Що ж зробило В. Поліщука таким популярним серед своїх співвітчизників? По-перше, він уславився як людина, повна сил і відваги, людина кипучих організаторських здібностей і невгамовної вдачі, що було характерним явищем в українському суспільстві 1920-х років. По-друге, його творча діяльність була надзвичайно продуктивною. За п'ятнадцять років плідної праці В. Поліщук зробив великий внесок в українську літературу – видав більше сорока публіцистичних, прозових і поетичних збірок, а також підготував до друку повне видання своїх творів у 13 томах. Таку стрімку діяльність, здавалося, ніщо не могло зупинити. Але у трагічний для українського народу 1937 рік В. Поліщука заарештували і невдовзі розстріляли.

За своє коротке життя В. Поліщук видав декілька поетичних збірок: «Сонячна міць» (1920 р.), «Вибухи сили» (1921 р.), «Книги повстань» (1922 р.), «Громохкий слід» (1925 р.), «Геніальні кристали» (1927 р.) і «Зеніт людини» (1930 р.). Здається, навіть за назвами цих книг можна скласти його біографію.

У чому ж особливості творчості В. Поліщука, яка ще й у наші часи не отримала об’єктивної оцінки? Хоч дехто схиляється до повного заперечення цінності творчого доробку цього талановитого митця, все ж залишається істиною, що він був видатною особистістю свого часу. І як свідок тієї буремної епохи, В. Поліщук стверджував принципово нове революційне мистецтво, головною особливістю якого була схильність до авангардизму і конструктивного динамізму.

На першому плані у більшості творів В. Поліщука – мотиви міста, дух перетворень і новацій, пов'язаний з часом, коли нова література укорінювалася на уламках дореволюційної культури та історії. Його настрої завжди залишалися оптимістичними, переповненими вірою у світле майбутнє:

«Юнацька кров шумує в наших жилах.

Юнацька сила блискає в очах, –

Ми за народ, за працю підем сміло

І спокій принесем на гострених мечах».

В. Поліщук увічнив себе своїми модерністськими віршами, своєю нестримною енергією. Щасливе майбутнє свого народу митець вимальовував у прозових і поетичних творах. Будучи філософом, поет і письменник В. Поліщук уявляв майбутнє життя у гармонії людини і природи, поєднанні корисного і красивого.