Стисло читати «Дума про Марусю Богуславку» (скорочено) – народна творчість

Пояснення, критика до думи «Дума про Марусю Богуславку»

+3

На Чорному морі стояла кам’яна темниця. У тій темниці було сімсот козаків, бідних невільників. Там вони були вже 30 років у неволі. До них прийшла дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка. Прийшла і каже, щоб вгадали козаки, що за день тепер на землі християнській? Козаки сказали, що звідки б вони могли знали, який зараз там день? А дівчина їм відповідає, що сьогодні на землі християнській великодняя субота, а завтра великий празник – день Великдень. Козаки почали проклинати її за те, що вона розповіла їм про день Великдень. А Маруся їм у відповідь каже, щоб вони її не проклинали, бо коли буде турецький пан від мечеті від’їжджати, то буде ключі від темниць Марусі Богуславці давати, а вона буде до темниці приходити і всіх невільників звільняти.

І от, коли на Великдень пан турецький від мечеті від’їхав, став Марусі, попівні Богуславні, на руки ключі віддавати. Тоді дівчина прийшла до темниці, де сиділи козаки і випустила їх. Коли вона їх випускала, то в дорогу казала, щоб, коли вони повертались в городи християнськії, не оминали міста Богуслава і давали знати її батьку й матері, що вона жива-здорова, і щоб батько скарбів не збирав для викупу, бо дівчина вже потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької.

Далі як завершення йде звернення до Бога, щоб він звільнив усіх бідних невільників!

    Висновки:
  • Маруся Богуславка – найвідоміша козацька дума;
  • тема твору – звільнення дівчиною, яка потурчилася і не може повернутися додому, групи українських козаків, що перебували в полоні протягом 30 років;
  • ідея твору – плекання і прославлення великого, незборимого почуття любові до рідної землі, навіть коли повернутися до неї вже немає можливості;
  • Маруся Богуславка – легендарна українська героїня, яка символізує тих полонянок, які змушені були покинути Україну під час турецько-татарських воєн із козаками. Її образ – реальний: є історичні джерела, що підтверджують зміст цієї думи;
  • імовірний час створення думи – XVII-XVIII ст.